ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

О. Булига

Створення перших музейних закладів Рівненщини

    2006 рік є ювілейним не тільки для Одеського історико-краєзнавчого му-зею, який відзначає 50-річчя з дня відкриття (1956).
    Увесь музейний загал України згадуватиме 200-літній ювілей від часу створення першого музею в Україні у м. Миколаєві (1806). (1) В Рівненській області відзначатимуть також три дати, у які започатковано організацію перших музейних колекцій у Волинському краї.
    На території сучасної Рівненщини перший музей створено 1896 р. у селі Городок. Ініціатором та організатором цієї ідеї був барон Федір Штейнгель. До створення музею йому вдалось залучити знаних в Україні науковців М. Біляшів-ського, Ф. Вовка, В. Мошкова.
    Музей складався з археологічного, етнографічного, природничого відділів. Активно проводив археологічні та етнографічні експедиції. Музейна бібліотека поділялась на відділи рукописів, стародруків та книг. Пізнішого часу її фонд по-повнили своїми подарунки такі знані українські вчені як В. Антонович, М. Гру-шевський, О. Левицький. Музей готував "Звіти Городоцького музею", що розси-лались в університети міст Києва, Одеси, Харкова, Москви, Петербурга, Казані. Про роботу Городоцького музею неодноразово писали різні наукові видання. Фе-дір Штейнгель, як керівник музею брав активну участь у роботі наукових з'їздів, конференцій (2).
    Організатор музею, особисто, фінансував усі роботи, що проходили у ньо-му. Збиральницьку роботу провадив Микола Біляшівський, який склав структур-ний план майбутнього музею. Зокрема природничий відділ поділявся на підвідді-ли: геології, мінералогії, палеонтології, флори та фауни Волинської губернії. Під час експедицій Біляшівський подорожував по регіону з групами аматорів музей-ної справи. Фонди музею поповнювалися внесками В.А. Мошкова - це предмети народного побуту, світлини, записи народної творчості, О.О. Матвєєва - пам'ятки старовини та світлини, С.П. Яремича - етнографічні предмети. Експер-тизу речей, відібраних для музею, їх фондування проводили при сприянні баро-неси Н.В. Врангель та графа Б.І. Толстого. Починаючий вчений Левко Чикаленко на замовлення музею приймав участь у археологічних розкопках. Лише за рік своєї роботи працівниками музею було виявлено та зареєстровано 950 експонатів, з яких - 354 на географічну тематику, 250 на етнографічну(3).
    У 1899 р. "Киевская старина" повідомляла про те, що "Городоцький музей Волинської губернії барона Ф.Р.Штейнгеля, дякуючи співчуттю місцевої громад-ськості, став на шлях більш широкого розвитку. У кінці минулого року закінчив-ся другий рік існування музею. Протягом цього року поповнились всі відділи, на які розпадається музей.
    Що стосується археологічного відділу, то тут надходження були особливо численні - додались біля 350 номерів. Головна маса предметів, що надійшли, від-носиться до кам'яного віку: кам'яний молоток та інші предмети з курганів біля міста Заслав, різноманітні кременеві, кам'яні і глиняні предмети з стоянок та май-стерень біля м. Іскоростень, с. Швабів, Васькович, Збронок, Красносілки і Папір-ні Овруцького повіту. Особливо цікавий великий сосуд з стоянки біля с. Папірні; кам'яні знаряддя, які знайдено біля с. Зубкович Овруцького повіту, кременеві і кам'яні знаряддя з майстерні біля с. Будеража Дубенського повіту, кам'яні знаря-ддя з курганів біля с. Горбова Новоград-Волинського повіту" (4). Географія пошуку експонатів для майбутнього музею охоплювала майже усю Волинську губернію.
    У фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею зберігається текст листа Федіра Штейнгеля до Миколи Біляшівського. Ось витримки з нього: "До-рогий друг Микола Федотович! Мене дуже прикро, що ти не зібрався в Городок, як обіцяв, пояснюю це для себе частковою хворобою, а частково в цілому не мо-жливістю приділяти свій час Городоцькому музеєві… Прошу тебе тільки допомо-гти мені тим, що порадь і купи для мене декілька загальних праць по археології і музейній справі. Хочу повчитися, так як довідники, ці книги мені потрібно мати. Окрім того пришли все, що в тебе є по музею нашому ще на руках, тобто книги та ін. Я тепер сиджу в музеї, приводжу все в порядок" (5).
    Особисто Штейнгель керував і проведенням археологічних розкопок, які він називав "екскурсіями". Під його керівництвом 1899 року було проведено ар-хеологічну експедицію, про яку він писав: "Екскурсія продовжувалась 14 днів. Результат екскурсії: розкопано 15 курганів… проведені детальні розкопки горо-дищ при селах Білів, Кричильськ, Новожуків, відкрито стоянки кам'яного віку неолітичної епохи на лівому березі Горині." (6).
    Цікавими були знахідки і стародруків. В музейній бібліотеці зберігались "Євангеліє" (Вільно, 1644), "Трефологіон" (Львів, 1632), "Мінея" (Київ, 1676) та інші видання пізнішого часу з Почаєва, Варшави та інших міст.
    Діяльність музею продовжувалась до початку Першої світової війни, у вирі якої городоцька колекція була втрачена.
    За десять років після організації Городоцького музею (1906) в місті Рівно-му, яке тоді було повітовим центром Волинської губернії, створено Волинський музей. Він функціонував при сільськогосподарському товаристві. Його фундато-ром був професор римського права В. Окенцький. Музей складався з чотирьох відділів: археологічного, етнографічного, нумізматичного та природничого. З по-повненням музейної колекції було організовано ще один відділ - старовинних книг, гравюр та рукописів(7).
    Про музей у Рівному у 1910 р. губернська газета "Жизнь Волыни" писала, що музей помітно розширився, поповнився новими колекціями монет, медалей, іконок, хрестиків, а також окремими предметами, які мали наукову цінність. Як повідомляла газета, музей поповнювався за рахунок предметів, які передавали місцеві жителі. Зокрема, таким чином до музею потрапив горщик з шелягами (ХVП ст.), археологічними предметами, стародруками та іншими експоната-ми(8).
    На превеликий жаль, доля рівненського музею, подібно до Городоцького, він був знищений у роки Першої світової війни.
    У 1916 р. у старовинному місті Острозі (тепер районний центр Рівненської обл.) відкрито місцевий музей, який розмістився у відреставрованому приміщенні Вежі Мурованої (ХІV ст.). Його засновником, першим керівником і хранителем став священик Михайло Тучемський. Ініціатором відкриття музею було релігій-но-просвітницьке і науково-краєзнавче Братство імені князів Острозьких. Саме іменем цього найвідомішого середньовічного князівського роду Волині став на-зиватись музей.
    Серед працівників Острозького музею необхідно відзначити імена Михай-ла Струменського - автора першого друкованого музейного каталогу, а також Йосипа Новицького, який майже 40 років свого життя віддав Острозькому музею. Саме ці двоє музейних подвижників створювали та збирали перші музейні колек-ції. Необхідно згадати й ім'я археолога та музейника Яна Фітцке, який наприкінці 30-х років ХХ ст. впорядковував Острозьку збірку(9).
    Хоча Острозький музейний заклад зазнав значних втрат у міжвоєнний пе-ріод ХХ ст. (1921-1939), коли Рівненщина входила до складу П Речі Посполитої, значну частину своїх колекцій йому вдалось зберегти.
    У радянський час (1940) на основі громадського музею імені князів Остро-зьких було створено Острозький державний історичний музей, з 1950 р. він пере-профільований в краєзнавчий. В серпні 1981 р. організовано Державний історико-культурний заповідник м. Острога. Сьогодні до його складу входять краєзнавчий музей, музей книги і друкарства, нумізматична виставка та літературний музей Миколи Острозького (с. Вілія Острозького р-ну).
    Таким чином, кінець ХІХ - поч. ХХ ст. ознаменувався для Рівненщини ор-ганізацією, з періодичністю в десять років, трьох музейних закладів, які першими в краї розпочали збирання, вивчення та представлення для жителів та гостей краю пам'яток історії, культури та природи. Завдячуючи традиціям, що заклада-лись на рубежі ХІХ - поч. ХХ ст. сьогодні в області функціонує сім державних музеїв та три заповідники, велика кількість громадських музеїв. Їх працівники продовжують справу своїх колег, намагаючись примножити та зберегти надбання своїх предків, з радістю та пошаною зустрічаючи чисельних музейних відвідува-чів. У жовтні 2006 р. у Рівному проходитимуть заходи, присвячені 100-річчю від дня заснування першого рівненського музею. Їх проведення буде даниною пам'яті усім тим, хто присвятив своє життя збереженню минувшини, мистецтва, природи та культури рідного краю.
    Музейні колекції перших волинських музеїв не дійшли до сьогоднішнього дня. Зібрані матеріали, окрім острозької збірки, втрачені. Тому сьогодні перед музейною спільнотою Волині стоїть завдання достойно представляти власні до-робки, зберігати їх для прийдешніх поколінь, з честю продовжувати справу тих, хто стояв у витоків місцевих музейних закладів.

(1) Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство. - К., 1980. - С.18.
(2) Бухало Г. В. Музей Барона Федора Штейнгеля // Наукові записки. - Рівне, 1996. - Вип.1. - С. 11-16.
(3) Там само - С.13.
(4) Киевская старина. - Т. І-ХІV, 1899. - С. 105.
(5) Рівненський обласний краєзнавчий музей (далі РОКМ). - Інв. № 1078.
(6) РОКМ. - Інв. № 567.
(7) Мушировський В. М. Сторінки історії музею // Наукові записки. - Рівне, 1996. - Вип.1. - с. 7-11.
(8) Там само - С.7.
(9) Манько М. П. Архівно-документальний фонд державного історико-культурного заповідника м. Острога // Нау-кові записки. - Рівне, 1996. - Вип.1. - С.90-95.