ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 7)

І. Дружкова

Вивчення пам'яток архітектури та історії Одеси як засіб естетичного та патріотичного виховання студентів на прикладі екскурсійних програм, пов'язаних з історичною спадщиною родини Курісів.

     Україна чітко визначила орієнтир на входження до освітнього простору Європи та здійснює модернізацію власної освітньої системи в контексті європейських вимог, кінцевим результатом якої вбачається підготовка здібних спеціалістів у різних сферах народного господарства.
     Оскільки організація народного господарства стає дедалі складнішою, молодь, як ніколи, потребує вміння вирішувати нагальні проблеми, критично осмислювати обставини, порівнювати альтернативні варіанти та приймати зважені рішення. Цьому потрібно вчити, підвищувати здатність студентів до критичного мислення, виховувати готовність брати на себе відповідальність за своє навчання, формувати незалежну думку та вміння поважати погляди інших. Визнано, що розуміння інформації є скоріш початковим, ніж кінцевим моментом навчання. Однак важливими є всі ланки цього процесу.
     Сьогодні ситуація в освіті така, що гуманізм штучно відривається від реалій життя, виштовхується в область абстракцій, хоча за ним і закріплюється роль еталону. До сьогоднішнього дня гуманізм пов'язували з його соціальною спрямованістю, із формуванням людяності в людині, однак сьогодні, на наш погляд, гуманізм необхідно пов'язувати з культурою та в контексті діалогу культур. Існує проблема гуманізації й гуманітаризації в технічних ВНЗ, оскільки задеклароване їх місце та значення на сучасному етапі, роль у педагогічній методології природничо-наукових дисциплін, в особистісній освіті, de facto і de jure не співпадають.
     Під гуманізацією розуміється певна спрямованість освітнього процесу, яка забезпечує взаємну пошану учасників цього процесу, виховання людської гідності та відповідальності, розвиток світогляду, заснованого на загальнолюдських цінностях. Гуманітаризація ж припускає збільшення в учбовому процесі об'єму гуманітарних дисциплін на противагу інженерно-технічним. В освітньому полі українських технічних вузів переважають технократичні тенденції.
     Роль гуманітарних блоків в технічних ВНЗ нашої країни не зростає. Перехід до Болонської системи освіти не сприяє збільшенню курсів культурологічного і світоглядного характеру, іноді спостерігається зворотна тенденція в бік зменшення об'ємів цих курсів. Загальний об'єм дисциплін гуманітарного блоку менший за 20% від загальної кількості курсів, що читаються в ВНЗ. У технічних університетах США, Франції, Японії ситуація протилежна - роль наук про культуру зростає.
     Використання діалогічних підходів у навчанні свідчить про реалізацію принципу гуманізму на практиці. Дійсно, учбовий процес у вищому учбовому закладі може нести у собі духовний потенціал самовиховання і взагалі виховання студентства. Але учбовий процес може вміщувати особливий духовний потенціал тільки за умови реалізації гуманістичної мети професійної підготовки на основі цілісного відбитку змісту освіти, який буде адекватним щодо реалій життя суспільства. Поступово загально відома тріада "знання, уміння, навички" змінюється в ХХІ ст. на нову спрямованість, у центрі якої містяться "культурні потреби, прагнення до творчості, формування власних знань і осмислення досягнень культури".
     Кожна культура дає свій тип мислення, свої етичні позиції, дає можливість будувати ті або інші теорії, наукові теорії трансформують свідомість, її зміст. Система свідомості базується на афектних зв'язках, що йдуть як ззовні, так і зсередини культури. Спрямована на предмет свідомість пронизує грані розуміння культури. Смислову єдність цій системі додає певний ритм, певні часові рамки, певна логіка, що розкриваються в людському мисленні. Культура, яка сприймається в такий спосіб, дає можливість мислити, говорити, діяти саме так, як того вимагає той чи інший тип культури і поету, і науковцю й студенту. Тобто науковець починає своє дослідження в рамках певної культури й веде діалог як зі своєю, так і з попередніми культурами, неможливо уявити людину, а тім більше "технічну" поза ритмом культур.
     Формування ціннісних орієнтацій буде ефективнішим, якщо визначити пріоритетні напрямки виховання, яким підпорядкувати зміст, форми та методи навчання. Важливо приділити увагу таким чинникам як мова викладання, заходам національно-духовного змісту, українознавству, історії, мистецтву.
     Нажаль, в українських ВНЗ відбувається скорочення часів відведені на естетичний розвиток особистості, це в першу чергу пов'язано з тенденцією до вузької спеціалізації професійної, зокрема, технічної освіти. Внаслідок цього спостерігається не лише падіння рівня успішності серед студентів, але й їх особистісної та професійної культури. Це, у свою чергу, не може не відобразитися на загальному стані в науково-технічній та промислово-економічній сферах діяльності людини. Тому, потрібно залучати в систему інженерної освіти засоби, які сприятимуть естетичному розвитку майбутнього інженера, що є необхідною умовою професійної підготовки.
     Одним із актуальних завдань вищої школи в сучасних умовах є підготовка не лише висококваліфікованого, але й творчого працівника, здатного продуктивно, оперативно вирішувати складні проблеми сьогодення. Виховання такої особистості у великій мірі залежить від тих чинників, які здатні забезпечити якомога результативне засвоєння молодою людиною кращих надбань світової та вітчизняної культури, а також виховання в неї кращих рис людини й громадянина.
     Значну роль у технічній діяльності інженера відіграє художнє конструювання. Тому технічна освіта має готувати спеціаліста нового профілю - художника-конструктора, у якому наукові знання інженера поєднуватимуться з естетичним смаком художника. Важливе місце в естетичному розвитку особистості відіграє мистецтво. Тому важливим елементом є ознайомлення з надбаннями минулих поколінь.
     Діяльність інженера потребує великої творчої уяви, фантазії, інтуїції, тобто розвиненої естетичної здатності фахівця. Вже давно відомо, що краса технічних виробів тісно пов'язана з раціональністю та економічністю їх конструкцій. Тому, естетика для конструктора не є звичайною декорацію, без якої можна легко обійтися.
     Умберто Еко зауважує, що ми часто говоримо про "гарні машини", будь то автомобіль або комп'ютер. Однак сама думка про те, що машина може бути гарною, зародилася відносно недавно. Справжню естетику машин виробили не більше як півтора століття тому. З іншого боку, ще з появою перших механічних ткацьких верстатів багато поетів говорили про жах, що вселяє їм машинами.
     Мистецтво є особливою, невербальною формою презентації цінностей, воно - найближче до ідеалів, а тому в процесі виховання є особливо важливим. Великий позитивний виховний заряд несе музика, художня творчість, архітектура, тощо. Особливе значення в цій сфері має безпосереднє знайомство студентів з надбанням прийдешніх поколінь.
     Серед студентів І курсу ІНТТ Одеської державної академії холоду у вересні 2007 р. та 2008 р. було проведене анкетування. Після обробки первинної інформації виявилось наступне - близько 24% від усіх студентів-першокурсників ніколи не відвідували музеї або екскурсії, а 47% від загальної кількості опитаних не дивилися жодної вистави в театрі, або принаймні не пам'ятають. Відносно часто відвідують театральні дійства лише 24% наших студентів. Опитування було вибірковим. Кількість опитаних понад 150 осіб кожного року. Результати анкетування вимагають нагальної потреби діяти, тим більше, що згідно даними наданими іншими ВНЗ результати приблизно такі самі.
     В даному контексті важливими є екскурсії для студентів, під час яких можна дізнатися про архітектурні та історичні пам'ятки Одеси та Одеської області. "Музику, що застигла у камені" ми бачимо кожного дня, тим більше, що частина комплексу Одеської державної академії холоду є архітектурною та історичною пам'яткою. Матеріал, який може бути задіяний дуже різноманітний. Значні екскурсійні програми можуть бути розроблені навіть присвячені лише одному прізвищу. За приклад може бути взята архітектурна спадщина пов'язана з родиною Курісів у с. Покровське Комінтернівського району. За допомогою Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання на базі Одеської державної академії холоду здійснюються такі екскурсії для студентів І курсу. Нажаль без належної консервації залишків маєтку Курісів дуже скоро наші студенти будуть позбавлені можливості ознайомлення з таким унікальним історичним та архітектурним об'єктом. Підчас екскурсії студенти отримують додаткові знання з історії свого краю та відомих історичних діячів, що зробили значний внесок для розвитку цього регіону.
     Продовженням ознайомчої програми екскурсії можуть слугувати відвідування одеських музеїв, де представлені предмети пов'язані з родиною Курісів. Так в Одеському археологічному музеї та Одеському історико-краєзнавчому музеї зберігаються предмети з колекції І. І. Куриса. Крім того, в Одесі багато будинків так чи інакше пов'язаних з діяльністю родини Курісів. Так на приклад, на Єкатерининській площі, в будинку Бродського в 1889 р. знаходився Одеський торговельно-промисловий банк. Членами-засновниками цього банку були О. Ф. Рафалович, Г. Ф. Рафалович, С. Г. Зусман, О. С. Хаіс, І. І. Курис та Д. Г. Гінзбург. Наведений приклад можна доповнювати іншими відомими пам'ятками історії та архітектури.
     В цілому можна говорити, що нова освітня парадигма вимагає деяких змін в освітянському процесі. Перехід до збільшення обсягу гуманітарних курсів, можливо, на сучасному етапі надто радикальний поворот, і тут необхідні роздуми. Можливо, є необхідність продумати нові цілі освіти, нові принципи підбору і систематизації знань, і обов'язковим елементом є ознайомлення з культурним надбаннями попередніх поколінь.
     Питання гуманізації й гуманітаризації освіти не нові в педагогічній науці й практиці й вимагають істотних змін характеру відносин між студентом і викладачем, організації навчально-виховного процесу. Дефіцит гуманності породжує бездуховність освіти зокрема та усього суспільства в цілому. Під тиском індустріального, технічного й ринкового розвитку суспільства освіта втрачає гуманістичний зміст, тобто орієнтацію на розвиток особистості, і перетворюється на вивчення вузького спектра професійних знань і вмінь. Але освіта в її гуманістичному розумінні - це не просто навчання. Освіта сьогодні - це не лише ретрансляція студенту певної суми знань про суспільство, природу, людину та її подивися й мислення, а виховання інтелектуально розвиненої, творчої особистості, формування в неї загальнолюдських, моральних цінностей і переконань, ідеалів, звичок, прагнень і почуттів.

Нажмите на картинку для увеличения изображения