ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

К. Свистун

Скарб НМ - 584 з фондів Хмельницького обласного краєзнавчого музею

     У фондах Хмельницького обласного краєзнавчого музею зберігаються 8 скарбів з монет. На дану групу експонатів звертали увагу науковці музею: Ти-мофєєва Л.О., опис скарбу НМ - 585, 475, 1735 - 1833, Кушнір Л.Б. (НМ - 473) та Будяй В.Г. Над нумізматичною спадщиною Хмельницького обласного крає-знавчого музею працював відомий історик-нумізмат Роман Шуст. Йому вдало-ся описати структуру грошового ринку на території Поділля в XIV - XVIII ст. Автор виділяє три етапи у формуванні та розвитку грошового ринку на Поділ-лі, які були зумовлені змінами у політичному становищі краю. На початку XIV ст. - у перший половині XVI ст. у грошовому обігу переважав празький гріш і монети Великого князівства Литовського. З кінця XV ст. - 3-й етап, коли сфо-рмувався подвійний стандарт обігу, зменшилась кількість повновартісних мо-нет.
     Предметом нашого розгляду є скарб литовсько-польсько-російських мо-нет під номером НМ - 584. Загальна кількість 51 екземпляр (39 з яких срібні, 12 мідні монети). На жаль, відсутня більш докладніша інформація про те, за яких обставин було знайдено цей скарб. Нам відомо тільки те, що натрапили на нього не в ході археологічних розкопок чи розвідок, а випадково. Скарб бу-ло передано до фондів музею у 1960-х рр., місцевим жителем села Слобода Красилівського району Хмельницької області Шильменом І.Н. Місце знахідки село Попівці Летичівського району Хмельницької області. За словами очевид-ця, його було заховано між двома кам'яними плитами.
     У 1977 р. науковим співробітником Київського інституту археології, ка-ндидатом історичних наук Анохіним В.А. була проведена очистка, розбирання по номіналу, визначення та опис монетних скарбів, в тому числі і скарбу НМ - 584. Цікавим є те, що частина монет датована XVІ - XVІІ ст., а частина кінцем XVІІІ ст. - початком ХІХ ст. Можна допустити, що попередні монети XVІ - XVІІ ст. зберігались як спадок, який з часом був доповнений монетами XVІІІ - початку ХІХ ст. Російської імперії, належали одній людині. Причина того, чо-му монети були заховані залишається невідомою.
     Найстаріша монета (1 екз.) це напівгріш литовський Сигізмунда І Старо-го (1505 - 1548). Дата карбування 1509 р. Срібло 600 проби.
     Є також 2 екземпляри подібних гроша 1527 р. цього ж Сигізмунда. Сріб-ло 600 проби.
     Мають місце 2 екземпляри "4 гроша" 1566 р. Сигізмунда ІІ Августа (1548 - 1572). На аверсі - в центрі зображення корони та "Погоні"; по колу - дата 1566, напис "МОNЕТА MAGNIDVS". Ці екземпляри збереглись в не до-сить доброму стані, стерта монетна легенда. На одному з них є отвір, тобто монета слугувала прикрасою чи своєрідним талісманом, а також це був того-часний метод перевірки монет на достовірність.
     Найбільша кількість монет у складі скарбу належать до часів Сигізмунда ІІІ (1587 - 1632). Два екземпляри ортів 1621, 1623 рр. На той час це була осно-вна ходова монета Польщі. Далі - три екземпляри "6 грошей" коронних, від-повідно датовані 1623, 1625, 1627 рр. Серед поширених монет середньовіччя були півтораки. Є 3 екземпляри у складі скарбу датованих 1620, 1622, 1623. Півторак - срібна монета, яка карбувалась в Польщі з 1614 р. за зразком драй-пелькерів. У нашому скарбі саме півтораки мають найгірший стан збереження. До цього 1626 р. відносяться гріш литовський 1 екз. та солід зі стертою датою теж 1 екз. У складі скарбу є один екземпляр "18 грошей" 1659 р. Яна Казимира (1648 - 1668). Це був період національно визвольної війни українського наро-ду під проводом Богдана Хмельницького середини XVII ст., який мав значний вплив на всі сторони політичного, економічного, культурного життя подільсь-ких земель.
     Три екземпляри "6 грошей" 1756 р. Грошова система Польсько-Литовської держави виявила необхідність проведення реформи. З 1650 р. ко-роль Ян Казимир провів широкомасштабне карбування повновартісних роз-мінних монет. Однак, в умовах війни, високоякісна продукція коронних моне-тних дворів не затримувалась на ринку, вони або вивозились за кордон, або ж потрапляли до складу скарбів. Що ми й бачимо на прикладі нашого скарбу.
     До складу скарбу входить монета, на якій не вказана дата, але можна її віднести до кінця XVIII ст. Це альбертусталер (патагон). Альбертусталер, па-тагон - назва срібної талерової монети Іспанських Нідерландів, викарбована в роки правління Альберта і Єлизавети (1598 - 1621). У нашому випадку пата-гон має дещо стерте зображення на аверсі, невеликі відколи по краю монети. Срібло 875 проби. У складі є один екземпляр рейхсталера 1785 р. виготовле-ний в Пруссії за часів правління Фридерика ІІ Великого. Талер - велика срібна монета найменування якої походить від чеського міста Йоахімсталя, де вона вперше була випущена в 1518 р. Карбування талера швидко поширилося в кра-їнах Європи.
     Політичні події другої половини XVII ст. призвели до занепаду Речі По-сполитої і переходу подільських земель до складу Російської імперії. Це спри-чинило вилучення з обігу грошей Речі Посполитої та запровадження грошової системи Російської імперії.
     У нашому скарбі є вісім рублів Павла І (1796 - 1801). Є також 9 монет Олександра І (1801 - 1825). Монети датовані 1800, 1802, 1804, 1799 рр. Росій-ські монети у непоганому стані, на декотрих стерта монетна легенда. Загальна вага 9 російських рублів Олександра І - 875 гр., а 8 монет Павла - 462 гр. Всі монети срібні.
     В 1970-х рр. Київська інспекція пробірного нагляду Міністерства фінан-сів СРСР визначила (брались до уваги тільки срібні монети), що в складі скар-бу 3 екземпляри монет проби 916,17, 348,72, проби 875 - 5 шт., проба 600 - 14 екземплярів.
     Останні монети скарбу - 12 мідних монет. Серед них таки монети, як 2 гроша Сигізмунда ІІІ до 1632 р., півтораки - І половина XVII ст., соліди Сигіз-мунда ІІІ. Ці мідні монети звичайно вкриті патиною, потемнілі.
     Розглядаючи скарб НМ - 584, можемо зробити декілька висновків. Мо-нетні скарби завжди несуть повноцінну інформацію, яка допомагає при ви-вченні грошового господарства і торгівлі тих часів. За допомогою легенд і зо-бражень на монетах вдається встановлювати імена і роки правління володарів. Вивчаючи монети, можна довідатись про предмети озброєння, зачіски, костю-ми та ін.. Також монети скарбу можуть експонуватись на стаціонарних та тим-часових виставках у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї.

Використані джерела:

1. ХОКМ. - Інв. № НМ - 584.
2. Тимофєєва Л.О. Скарби середньовічних монет з фондів музею // Науковий архів ХОКМ. - Л. 252.
3. Будяй В.Г. Нумізматичні пам'ятки XIV - XVII СТ. // Літопис Хмельниччини. Краєзнавчий збірник ХОКМ. - Хмельницький, 2004.
4. Кушнір Л.Б. Грошова система на території краю в XV - XVI ст. // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. Історія і сучасність. - Хмельницький, 2004. - С. 71-79.
5. Погорілець О.Г., Саввов Г.В. Відкриття карбування в ІІ пол. XIV СТ. // Літопис Хмельниччини. Краєзнав-чий збірник. - Хмельницький, 2004. - С. 17-29.
6. Котляр М.Ф. Нариси історії обігу і лічби монет на Україні XIV - XVIII ст. - К., 1981.
7. Фенглер Х. Гироу, Унгер В. Словар нумізмата. - М., 1982.
8. Котляр М.Ф. Шукачі і дослідники скарбів. - К., 1971.
9. Археологія доби українського козацтва. - К., 1997. - С. 174-179.
10. Роман Шуст. Структура грошового ринку на Поділлі в XIV - XVIII ст. // Збірник наукових праць. - Львів, ЛНУ ім. І.Франка, 2001. - Вип. 4.