ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

О. Кононюк, С. Позіховська

Музейна експозиція: старі проблеми та нові тенденції (на прикладі музеїв Великої Волині).

     "Експозиція - обличчя кожного музею, результат всієї його різноманіт-ної діяльності. Слово це латинське і в переклад означає "виставлене". Будь-яка демонстрація виставлених предметів може бути названа експозицією, а виста-влений предмет - експонатом" - таке визначення експозиції подано в підруч-нику Г. Мезенцевої "Музеєзнавство". (1)
     Експозиційна робота в музеях завжди перебувала в центрі уваги, так як вона тісно пов'язана з іншими видами науково-дослідницької діяльності. Із набуттям Україною незалежності та ліквідацією ідеологічних засад тоталітар-ної радянської системи, музеї перестали називати ідеологічними установами, і вони стали перед необхідністю повної реконструкції існуючих експозицій. На-самперед це торкнулося історичних, краєзнавчих та літературних музеїв. Бі-льшість із них змушені були демонтувати розділи, які стосувалися періоду но-вітньої історії, в результаті чого звільнилися значні експозиційні площі.
     У зв'язку з тим, що створення повноцінної експозиції потребує не тільки кваліфікованих кадрів, великого об'єму наукових пошуків та досліджень, зна-чного часу, але й дуже великих коштів, які у музеїв просто відсутні, значна ча-стина музеїв і досі не в змозі збудувати повнопрофільні експозиції і викорис-товує вільні експозиційні площі під різноманітні виставки. Проте, існують, звичайно, і винятки. До таких приємних винятків відноситься Нетішинський міський краєзнавчий музей.
     "Ідея створення Нетішинського міського краєзнавчого музею виникла ще на початку 90-х рр. минулого століття. Це не було рішення зверху, а яскра-ве і щире бажання зберегти для майбутніх поколінь пам'ять про традиції наро-ду, його давню та новітню історію." (2) Протягом 1994-2000 рр. було про-ведено величезну збирацьку роботу, в процесі були закладені основні колекції - етнографічна, геологічна, природнича, скомплектовані матеріали з історії се-ла Нетішина та міста атомників, по історії будівництва Хмельницької атомної електростанції.
     Музей створювався в кілька етапів. В червні 1994 р. рішенням Нетішин-ської міської ради було створено краєзнавчий центр-музей - позашкільний за-клад при міськвідділі освіти. У вересні 1997 р. в місті було створено ще одну музейну структуру - мистецьку галерею "Арт-ПЛАСТ". Галерея стала центром науково-освітньої діяльності музейників. Тут за чотири роки, які пе-редували створенню постійної експозиції, було влаштовано більше 50 різно-манітних виставок - краєзнавчих, мистецьких, на історичну тематику. Тут же було апробовано ряд моделей, що пізніше лягли в основу музейної експозиції.
     Величезна робота по створенню музею проводилась невеличкою групою ентузіастів, яку очолювала Фурманчук Галина Йосипівна, пізніше - перший директор Нетішинського міського краєзнавчого музею. Дякуючи ентузіазму Галини Йосипівни, до створення експозиції були залучені кращі наукові сили держави. "Завдяки високому професіоналізму науковців Національної Акаде-мії Наук України, Кам'янець-Подільського педагогічного університету, НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України та інших наукових установ: Березанської С. С., Винокура І. І., Гриценка В. П., Крицької Л. І., Новосада В. В., Рябової В. О., Чернякова І. Т., Ярощука Е. О., вдалося розгорнути наукові дослідження на сучасному рівні, що забезпечило створення дійсно науково-достовірної експозиції музею". (3)
     Мова, насамперед, йде про використання унікального досвіду по ство-ренню об'ємних рослинних гербаріїв, розробленого Музеєм ботаніки НАН України (директор Новосад В. В.), в результаті чого Нетішинський музей єди-ний в державі має в експозиції виключно об'ємні гербарії.
     Інший підрозділ НАНУ, Музей геології та мінералогії, допоміг скомп-лектувати академічну колекцію мінералів, яка поповнюється і нині в результа-ті спільних експедицій, і на її основі створити високонаукову стаціонарну екс-позицію.
     Нетішинським музейникам вдалося уникнути цілого ряду стереотипів: насамперед вони спростували твердження про неможливість використання яс-кравих кольорів та широкої колористичної розбіжності при оформленні експо-зицій. "Кольорова гама експозиційних залів, тому, як відзначили одні з пер-ших відвідувачів музею студенти університету Острозька Академія, експози-ція не втомлює відвідувача. Крім кольорової гами стін, підлоги та стелі, які безпосередньо впливають на відвідувача, невід'ємним елементом формування його емоційного стану та інформаційної насиченості інтер'єру залів є вітрини, інформаційні настінні стенди та інші елементи експозиції. Гармонійне поєд-нання всіх складових композиції за формою і кольором вітрин та стендів, колір та фактура їхніх експозиційних площин, різноманітних елементів композицій, повинні слугувати єдиній меті: створити потрібний емоційно-психологічний стан відвідувача аби через образне сприйняття матеріалу випливали певні асо-ціативні схеми так необхідні для активної роботи пам'яті та аналітичної діяль-ності людини при сприйнятті матеріалів експозиції". (4)
     Нетішинцям вдалося змоделювати музей не як відсторонене зібрання, набір окремих, нехай і дуже цікавих експонатів, а як єдиний цілісний ком-плекс, який сприймається дуже органічно.
     Експозицію було зібрано протягом неповного 2001 р., що є по-справжньому унікальним випадком в сучасному музейному будівництві. 27 вересня цього ж року його двері було гостинно відчинено для відвідувачів.
     Надзвичайно цікавий досвід експозиційної роботи має Рівненський об-ласний краєзнавчий музей (директор Булига О. С.). Не маючи цільового фі-нансування від обласного управління культури, за рахунок зароблених коштів, рівненські музейники щороку відкривають по одному новому експозиційному залу. Першим був зал, присвячений традиційним ремеслам, потім козацький зал, в минулому, 2005 р., було відкрито зал по давньоруському періоду, а бук-вально в кінці лютого 2006 прийняв відвідувачів зал, присвячений історії XIV-XVII століть.
     "Музей, стремящийся просто воспроизвести ту или иную обстановку, - скучен. В нем царит обыденность. Он демонстрирует искусство тех или иных экспозиционеров и только!" (5)
     Всім, хто знайомий з музейною роботою, добре відомо, що музейники є справжніми універсалами - дизайнерами, художниками, столярами, монтаж-никами. Рівненчани не є винятком і нові експозиції буквально створюють сво-їми руками, використовуючи і старе обладнання, і підручні матеріали, і обхо-дячись мінімумом коштів. При цьому експозиції виконані на високому науко-вому рівні, а дизайнерським рішенням можуть позаздрити спеціалісти: вибу-дувані ілюстративні та асоціативні ряди стимулюють активне засвоєння мате-ріалу, формують сильне емоційне сприйняття досить складного матеріалу.
     Рівненчанам вдалося пристосувати старе музейне обладнання дуже ор-ганічно, хоча всім відомо, що відсутність в державі спеціалізованих фірм по виготовленню музейного обладнання як для експозиції, та і для фондової та реставраційної роботи, створюють величезну кількість проблем. При цьому музеї, експозиції яких розміщуються в нових приміщеннях, більш легко адап-тують сучасні вітрини для свої потреб (приклад Нетішинського музею, який використав меблі кількох рівненських фірм). Експозиції ж музеїв, наприклад Острога, розміщені в пам'ятках архітектури XIV-XVI ст. загальнонаціонально-го рівня і потребують відповідного стилізованого обладнання, замовити і роз-робити яке в індивідуальному порядку практично неможливо, так як коштує це надзвичайно дорого. Власне це і є однією з причин, по якій острозькі музеї, а також Волинський обласний краєзнавчий музей звільнені в першій половині 1990-х рр. експозиційні площі використовують під виставки, до створення яких залучаються власні колекції, колекції колег з музеїв Рівного, Києва, Чер-вонограда, приватні збірки, збірки різноманітних фондів, роботи окремих мит-ців.
     Ще однією надзвичайно складною і давньою проблемою експозиційної роботи є те, що в музейних запасниках зберігається величезна кількість експо-натів, які є потенційним резервом для поповнення експозиції, однак потребує реставрації, інколи навіть термінової, яку провести неможливо через відсут-ність у більшості музеїв своїх реставраційних майстерень, обмежені можливо-сті існуючих державних реставраційних центрів і ту ж таки хронічну відсут-ність грошей.
     Хотілося б, однак, звернути увагу і на ряд позитивних моментів, які останнім часом з'явилися в експозиційній роботі музеїв. Насамперед відсут-ність цензури, що є величезним досягненням, яке ми отримали разом із неза-лежністю нашої держави. Всі ми ще добре пам'ятаємо той час, коли тексти, ілюстративні матеріали (особливо карти) перед тим, як помістити в експози-цію, повинні були пройти через так званий облліт - установу, яка і здійснюва-ла цензуру. Музеям повернута одна з найважливіших їхніх функцій - об'єктивно показувати історичні, політичні, суспільні процеси, розкривати так звані "білі плями" в історії, повертати забуті імена. До позитиву можна віднес-ти і те, що з активним впровадженням в практичну діяльність музеїв комп'ютерної техніки у музейників з'явилась можливість самостійно виготов-ляти для експозиції фактично увесь ілюстративний матеріал, тоді як раніше виготовлення копій та муляжів потребувало і спеціалістів, і коштів.
     В невеликій статті неможливо показати всю сукупність проблем в екс-позиційній діяльності музеїв. Перший Всеукраїнський музейний фестиваль, на якому було представлено біля сорока музейних міні-експозицій, як класичних, так і формі інсталяцій, за якими, можливо, майбутнє музейної експозиції, по-казав величезний потенціал, яким володіють наші музеї. І власне на таких зі-браннях, як музейний фестиваль, як науково-практичні конференції, семінари-навчання і повинні напрацьовуватись основні засади музейної стратегії на ос-нові вивчення передового досвіду.

(1) Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство. - К., 1980. - С. 83.
(2) Фурманчук Г. Й. Історія створення Нетішинського міського краєзнавчого музею //Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. - 2002. - №1. - С.6.
(3) Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. - 2002. - №1. - С. 2.
(4) Фурманчук Г. Й. Вказ. Праця. - С. 7.
(5) Будылин, Иосиф. Восприятие музея //Мир музея. -2004. - № 4. - С. 21.