ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 3)

Н. Щербина

Діяльність Державного архіву Одеської області: краєзнавчий аспект

    В сучасних умовах досить важливим й актуальним є органічне поєднан-ня архівістики і краєзнавства, оскільки таке поєднання слугує меті відновлення історичної пам'яті, формуванню національної самосвідомості, приверненню уваги світової громадськості до проблем історії і сьогодення України, витоків і розвитку її національного відродження. Адже широке вивчення минувшини рідного краю, наукове окреслення та розв'язання кола нагальних питань історії регіонів неможливо без консолідації зусиль, взаємодії працівників архівів і краєзнавців.
    У вивченні історії краю важлива роль належить державним архівам. До-кументи органів влади і управління, установ народного господарства і підпри-ємств, громадських організацій, які знаходяться у сховищах державних архі-вів, є найбільш цінними і достовірними джерелами для вивчення місцевої іс-торії. В науково-довідкових бібліотеках архівів зберігаються краєзнавча літе-ратура і комплекти місцевих газет, які становлять великий інтерес для вивчен-ня місцевої історії. Все це свідчить про те, що одним із центрів краєзнавчої ро-боти у другій половині ХХ ст., зокрема центром організації методичної допо-моги краєзнавцям-аматорам, були державні архіви. Тому мета даної статті по-лягає у розкритті історико-краєзнавчої діяльності архівних установ Одещини, які у другій половині ХХ ст. відігравали значну роль у краєзнавчому русі.
     Загалом у історіографії історія архівної справи на Одещині розглядаєть-ся в загальноукраїнському контексті. Статті, монографії, публікації докумен-тів, присвячені історії архівної справи в Україні, дають неповні й уривчасті ві-домості про історію архівного будівництва на Одещині. У дослідженнях нау-ковців А. Батюка, О. Мітюкова, В. Грабовецького, С. Пількевича, М. Савченка та ін. стисло охарактеризована діяльність архівних установ Одещини. Історії окремих архівів області та їх науково-дослідницькій діяльності присвячені ряд статей наукових співробітників цих архівів, а саме О. Осадчука, Л. Скуднової, О. Дьоміної, Є. Хабалашвілі, А. Белобородової та інших.
    Початок організації архівної справи в Одесі було покладено після вста-новлення Радянської влади. В 1920 р. було створено Державний архів Одеської області (ДАОО), який спочатку мав назву Одеський губернський архів. Архів-не будівництво в Одесі, як і в країні в цілому, (другої половини 1940-х - поча-тку 1990 рр.) - один із складних і суперечливих періодів в історії архівної справи. У часи Другої світової війни німецько-фашистські загарбники завдали великої шкоди архівам Одещини., цінні документальні матеріали розкрадались та знищувались. Після визволення Одеси від німецько-румунських окупантів основні зусилля архівістів спрямовувалися на повернення вивезених у роки війни архівних документів. В повоєнні роки архівна система була безпосеред-ньо підпорядкована силовим структурам і значною мірою потерпала від адмі-ністративної сваволі.
    20 червня 1944 р. почав працювати архівний відділ НКВС Одеської об-ласті. Він приступив до відновлення мережі районних та міських державних архівів, а також відомчих архівів установ, організацій та підприємств. На 1 сі-чня 1946 р. в області відновили свою роботу 25 районних і 3 міських держав-них архівів(1). Слід зазначити, що основні напрями і спеціальні форми та методи історико-краєзнавчої роботи місцевих архівів склались вже в середині 1950-х рр. Напрочуд важливе зна-чення у цьому контексті мало вдосконалення науково-довідкового апарату. В цей час, у зв'язку з загальною лібералізацією суспільного життя в країні в умовах "хрущовської відлиги", почалося часткове розсекречення документів, розширення науково-дослідної та науково-інформаційної роботи, спрощення доступу дослідників до архівних документів. Проте вже з початку 1960-х рр. почалося згортання лібералізаційного процесу, повторне засекречення доку-ментів, встановлення жорсткої цензури, посилення контролю за діяльністю ар-хівів з боку партійно-державного апарату(2).
    Протягом 1947 - 1961 рр. основним у роботі ДАОО було науково-технічне упорядкування документальних матеріалів. Незважаючи на тяжкі умови роботи архіву (приміщення було в аварійному стані), провадилося ви-користання документальних матеріалів з науковою, агітаційно-пропагандистською та довідковою метою. Так, наукові працівники архіву за 1947 - 1951 рр. підготували й видали тритомний збірник "Одеса у Великій Ві-тчизняній війні". До 40-річчя жовтневої революції науковці архіву спільно з партійним архівом та науковою бібліотекою ім. Горького видали збірник "Бо-рці за Жовтень", а в 1962 р. - збірник "В полум'ї громадянської війни" тощо. Крім того, багато документів, виявлених працівниками держархіву, увійшло до збірників, що видали АН УРСР, центральні та держархіви України. Також ар-хівісти постійно надавали методичну допомогу краєзнавцям у створені крає-знавчих музеїв, в роботі над документальними матеріалами, а також консуль-тації з питань, пов'язаних з темою дослідження.
    Багато архівних джерел було використано для написання монографій, наукових статей, публікацій з історії краю. Наприклад, наукові працівники фі-ліалу ДАОО в м. Ізмаїлі видали збірники документів "Боротьба трудящих українських придунайських земель за соціалістичне і національне визволення 1918-1940 рр." (1967), "Радянський придунайський край - 1940-1945 рр." (1968), "Радянському Дунайському пароплавству - 25 років" (1968); моногра-фії І.А. Анцупова "Державне село Бессарабії в ХІХ ст." (1966), П.С. Смішка "Боротьба трудящих українських придунайських земель за возз'єднання з УРСР" (1969) та інші(3).
    У повоєнні часи на Одещині, як і в країні в цілому, головним завданням місцевих історичних досліджень було вивчення історії областей, районів, міст, сіл, колгоспів, промислових підприємств, а також розробка різних галузевих тем (історія народного господарства, історія революційного руху, історія куль-тури, історія установ та інше). Саме цими дослідженнями займалися краєзнав-чі товариства, які на той час поновили свою діяльність і виконували значну роль в об'єднанні зусиль наукових закладів і окремих любителів-краєзнавців. Велике значення для орієнтування дослідників в документальних матеріалах мали путівники і довідники по архівах, тематичні огляди й інший науково-довідковий апарат. З метою поліпшення використання документів у наукових цілях у 1961 р. було видано путівник ДАОО, а у 1966 р. путівник по фондам його філіалу у м. Ізмаїлі, які розкривали зміст і забезпечували ефективний по-шук інформації на рівні архівних справ.
    З 1961 р. наукові співробітники ДАОО розпочали роботу з каталогізації щодо виявлення документів з історії міст і сіл Одещини. Ця робота була на-правлена на підготовку до видання тому "Історії міст і сіл Української РСР", присвячений Одеській області. При написанні тому було досліджено велику кількість архівних документів і періодичних видань, історичних праць. Протя-гом 1963-1967 рр., займаючись польовим виявленням документальних матері-алів з історії міст і сіл, наукові співробітники Одеського архіву розробили 75 тис. справ і склали 16855 тематичних карток, з яких був створений спеціаль-ний географічний каталог. Тематичні картки в ньому систематизувалися за ра-йонними і населеними пунктами відповідно до сучасного адміністративно-територіального поділу області. У нарисах опублікованого тому "Історії міст і сіл УРСР. Одеська область" (1969 р.) нараховується понад 600 посилань на до-кументальні матеріали ДАОО і його філіалу в м. Ізмаїлі. Після завершення ро-боти по підготовці до видання тому "Історії міст і сіл Української РСР. Одесь-ка область" матеріали обласної редколегії надійшли на зберігання до ДАОО. Там вони пройшли повний комплекс науково-технічної обробки і склали архі-вний фонд "Обласна редколегія "Історії міст і сіл Української РСР. Одеська область" (Ф. Р-7386) кількістю 593 справи. Матеріали цього фонду представ-ляють собою цінну джерельну базу для спеціалістів різних історичних дисци-плін, краєзнавців, які досі ними широко користуються(4).
     Наступні роки (1970-1980-ті рр.) у розвитку архівної справи на Одещи-ні, як і в країні в цілому, позначені домінуванням авторитаризму, повного кон-тролю над галуззю з боку партійно-бюрократичного апарату щодо практичної діяльності, тематики документальних публікацій і наукових досліджень. Деякі прояви демократизації в діяльності архівів розпочалися лише наприкінці 1980-х рр. і були зумовлені кризою партійно-державної системи, яка зрештою при-вела до розпаду СРСР та істотних змін в організації архівної справи Украї-ни(5).
    Значну увагу архівісти Одещині в цей час приділяли й так званим малим формам публікації джерел з історії краю у науковій та громадсько-політичній періодиці. Протягом 1960 - 1980-х рр. на сторінках "Науково-інформаційного бюлетеню Архівного управління при Раді Міністрів УРСР", а згодом журналу "Архіви Україні", було опубліковано близько 20 добірок документів, тематич-них оглядів джерел та статей, що базувалися на архівних матеріалах. Аналіз періодики свідчить про те, що на сторінках республіканської, обласної та міс-цевої печаті за цей період з'явилося близька 80 статей наукових співробітни-ків, присвячені історії краю, а також діяльності архівних установ області.
    Одним із важливих завдань архіву області щодо вивчення історії края було створення тематичного каталога документів. Слід зазначити, що темати-ка, по якій проводилося виявлення документів у архівах, в основному є крає-знавча, бо на облік беруться документи, які відносяться до історії даного краю. Наявність такого каталога сприяло глибшому вивченню історії краю і напи-санню праць різного характеру.
    Архівісти спільно співпрацювали з краєзнавчими музеями, обласними бібліотеками, а також з вищими навчальними закладами, щодо вивчення істо-рії края. Наукові працівники архіву надавали допомогу при створені шкільних музеїв, при написанні курсових та дипломних робіт студентам історичних фа-культетів ВНЗ, при організації виставок у бібліотеках. Велике значення для розширення краєзнавчої роботи мали методичні наради, наукові конференції, зустрічі з місцевими журналістами, письменниками, викладачами, які прово-дили наукові співробітники спільно з працівниками різних установ та органі-зацій.
    Таким чином, вивчення історії края - одне з основних завдань науково-дослідної діяльності ДАОО. Адже уся діяльність архівістів в цей період була насичена краєзнавчим змістом - комплектація і упорядкування фондів, ство-рення науково-довідкового апарату і тематичних каталогів, видання збірників і добірок документів та матеріалів, публікація статей і оглядів, джерел у фахо-вій і громадсько-політичній періодиці, участь у підготовці одеського тому "Іс-торії міст і сіл УРСР", організація виставок, проведення наукових конференцій тощо. Поряд з цим, в пошуковій, краєзнавчій роботі архівістів цього періоду є ряд суттєвих недоліків. Зокрема, недостатньо координували свою роботу деякі районні та міські архіви області. Архівній справі того часу було притаманне посилення нагляду за діяльністю архівних установ з боку партійно-бюрократичного апарату, внаслідок чого архівна робота підпорядковувалася ідеологічно-пропагандистському апарату, а це, звичайно, уповільнювало робо-ту, або робило її малоефективною. Водночас, вивчення досвіду, набутого архі-вними установами Одещини у цей суперечливий час, підтверджує те, що орга-нічне поєднання архівістики і краєзнавства сприяло підвищенню наукового рі-вня історико-краєзнавчих досліджень в регіоні.

(1) ДАОО. - Ф. Р-1403. - Оп. 1-а. - Спр. 7. - Арк. 5.
(2) Нариси історії архівної справи в Україні. - К., 2002. - С. 466.
(3) Білобородова А., Хабалашвілі Є. Філіалу Одеського облдержархіву в м. Ізмаїлі - 30 років. // Архіви Украї-ни. - 1971. - № 2. - С. 77.
(4) Хіоні І. Участь Одеського облдержархіву в написанні "Історії міст і сіл УРСР". // Архіви України. - 1975. - № 3. - С. 56.
(5) Нариси історії архівної справи в Україні. - К., 2002. - С. 466.