ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 15)

УДК 069.12:37.03(477.72)3-48

К. С. Зелена

Місце дитини в музеї

У статті йдеться про форми знайомства дітей з музеєм, такі як гуртки, майстер-класи та інші заходи для молодшої аудиторії. Адже проведення оглядової екскурсії по експозиції, може заплутати дитину та відбити бажання відвідувати музей в майбутньому. Під час майстер-класів розвиваються різні психічні функції дитини: увага, мова, пам’ять, мислення.

Ключові слова: музейне заняття, майстер-клас, лекція, дозвілля, дитячий музей.

Сьогодні роль музеїв не обмежується лише демонстрацією старовинних експонатів. В оточенні реліквій підростаюче покоління може отримати безцінні знання не лише про навколишнє середовище та історичну спад­щину. Головне, що потрібно, це відповісти на питання: «Як зробити музей цікавим та зро­зумілим для всіх категорій відвідувачів?». По­чати потрібно з дитячої аудиторії. Адже саме з дитинства потрібно зацікавити таємницями старовинних експонатів. Завдання сучасних співробітників музею на сьогодні полягає в тому, щоб не лише провести дитину біля віт­рин експозицій. Потрібно побудувати роботу, враховуючи вікові особливості та захоплення кожної дитини.

Коли діти потрапляють до музею, прослу- ховують екскурсію та беруть участь в майстер- класах, це не лише поповнює їхню скарбни­цю знань, а й веде до збільшення самоповаги. Адже малеча відчуває свій вклад у створення культурних подій (поповнення виставок їхні­ми творчими виробами, беруться до уваги їхні побажання в розробках екскурсій та майстер- класів) та звикає брати участь у суспільному житті.

Перше знайомство дітей з музеєм повин­но проходити через таку форму роботи, як гуртки, майстер-класи та інші заходи для молодшої аудиторії музею. Адже проведення оглядової екскурсії по експозиції може заплу­тати дитину та відбити бажання відвідувати музей в майбутньому. Знаючи малечу, можемо дійти висновку, що все незрозуміле або неці­каве може взагалі перестати дитину цікави­ти. Проблема полягає ще й в тому, що дуже часто знайомство з музеєм у дитини розпочи­нається з батьками. В такому випадку не всі звертаються до екскурсоводів, думаючи, що зможуть самі познайомити та передати своє захоплення музеєм дитині.

Звісно є досвід, коли подано опис і для до­рослих, і для дітей, але чи зможуть все ж таки батьки самі справитися з такою задачею. Іноді і самі дорослі не знають, на що прийшли, і допомога екскурсовода їм просто необхідна.

Про місце дитини у музеї замислювалися ще кілька століть тому. Батьківщиною дитя­чих музеїв є Англія. У 1872 р. принц Уель­ський в Лондоні відкрив Музей дитинства (Національний музей дитинства Великобри­танії). Будучи частиною Південно-Кенсинг- тонського музею, він спеціалізувався на зби­ранні різного роду раритетів, але в особливій мірі — на колекціях костюмів, іграшок та ігор різних країн. Зараз його програми орієнто­вані на занурення в різні історичні епохи, а також на події, що відбуваються в музеї Вік­торії і Альберта.

У порівнянні з програмами дитячих му­зеїв США, які ставлять собі за мету розвиток, навчання дитини та підготовку її до життя в суспільстві за допомогою музейної колек­ції, вони носять обмежений характер. Може тому батьківщиною дитячих музеїв багато фахівців вважають США, де в період з 1899 по 1925 р. з’явилася ціла група музеїв, які усвоїй діяльності спиралися на педагогічні концепції. Сполучені Штати Америки - це не лише батьківщина дитячих музеїв, а й країна, де ідея створення спеціалізованих музейних просторів для дітей отримала найбільш різ­номанітне і яскраве втілення.

На сьогодні існує багато різноманітних дитячих музеїв. Форбс було представлено найяскравіші музеї світу. Це і замок Шар-
ля Перро у Франції, де кожного відвідува­ча зустрічають понад 150 воскових фігур. А потрапити до будинків улюблених літера­турних героїв можна в музеї Астрид Лінд- грен у Швеції. Дізнатися про історію іграшок можна у музеї дитинства (Великобританія), адже там зібрано понад 20 000 експонатів: пластикові, дерев’яні, фарфорові і воскові ляльки, величезні залізні дороги, іграшки всіх кольорів, розмірів і видів, одяг на дітей, ведмедиків, ляльок, три десятка лялькових будиночків, шкільні предмети, дитячі меблі, настільні ігри і багато іншого.

В Херсонському краєзнавчому музеї вели­ке значення мають дослідження захоплень та інтересів дитячої категорії відвідувачів.

Під час створення заходу готується лекція. При написанні текстів співробітники музею враховують вікові особливості аудиторії. Не завантажують розповідь датами та складни­ми термінами. Детальніше зупиняються на описі музейних експонатів або готують цікаву інформацію, яка легко запам’ятовується та за­хоплює малечу. Заходи проходять на базі пос­тійних експозицій чи тимчасових виставок. Під час лекції використовується інтерактивні мультимедійні пристрої.

Демонструються музейні експонати, які носять не лише інформаційну функцію, а ще й слугують джерелом натхнення. Адже коли діти бачать чучело якоїсь тварини чи старо­винну річ, вони хочуть по-своєму зобразити цей експонат. Іноді результат вражає не лише маленьких творців, але й дорослих.

На майстер-класах відбувається прояв творчої фантазії. Діти мають можливість ово­лодіти техніками квіллінг, вибійка, декупаж, кардмейкінг, орігамі. Нами розроблено цикл заходів, поділений на квартали відповідно до пір року або тематичних свят.

Досить часто заходи мають екологічний напрямок. Тому найчастіше ми даруємо друге життя вже використаним речам або виготов­ляємо вироби з екоматеріалів.

На жаль, в Україні такі поняття, як еко- мода, екодизайн і екоприкраси, маловідо­мі. Ми живемо в середовищі, яке потребує раціонального використання. Тому старий одяг, меблі, шматки тканини і навіть старі газети можуть принести користь у дім. При­роді потрібно допомагати зі своєю вигодою. Херсонський краєзнавчий музей проводить цикл заходів, присвячених рециклінгу. Діти навчаються, як жити з природою в злагоді та берегти її ресурси.

Матеріали для еко-майстер-класів (жолуді дуба звичайного та каштанолистого, насіння солодки їжакової, чекалкіного горіха, плоди барбарису, шипшини, сухоцвіти, пелюстки тощо) збираються науковцями під час експе­диційних виїздів на природу.

У 2014 р. співробітники музею отримали досвід роботи з Херсонською благодійною організацією захисту тварин «Вірні друзі». У рамках акції «Мій екологічний слід, або Давайте рятувати планету!» за підтримки Міжнародного благодійного фонду Костян­тина Кондакова, всі бажаючі взяли участь у цікавих заходах, лекціях та майстер-класах. Всі заходи були благодійними, а участь у них безкоштовна. Багато херсонських шкіл нада­ли допомогу безпритульним тваринам.

Цикл заходів до Міжнародного дня Ма- тері-Землі «Чудеса землі Херсонської. Мій екологічний слід, або Давайте рятувати пла­нету!» складався з чотирьох блоків: «Рятуємо рослини», «Рятуємо тварин», «Вода — це жит­тя » та «Мій екологічний слід».

Під час лекції розкривалися актуальні пи­тання не лише для нашого міста, а й глобальні проблеми всієї планети. Заходи були спрямо­вані на аналіз чинників, що впливають на за­бруднення середовища. Крім фотоматеріалів для дітей були продемонстровані відеороли- ки, які допомогли самостійно зробити цінні висновки.

Майстер-класи також пройшли під гаслом збереження природи. За техніками квіллінг, декупаж, кардмейкінг діти навчилися ство­рювати декоративні прикраси з вживаних речей.

Учасники заходів мали змогу долучитися до акції «Оживи дерево життя», залишивши на ньому відбиток своєї долоні.

В дні шкільних канікул музей пропонує «Канікулярні програми» для школярів. Мож­ливість взяти участь у пізнавальних майстер- класах, інтерактивних іграх, квестах, творчих заняттях дозволяє ближче познайомитися з музеєм та поповнити свої знання перед шко­лою. Для дітей цього віку характерний потяг до словесного спілкування з однолітками і в великій мірі — з дорослими. Тому у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, найбільш результативна діалогова форма ведення лекцій.

Влітку діти розвіюють міфи про здавалось знайоме навколишнє середовище, заглядають в скриню, якій понад 100 років, та подорожу­ють «Заповідними стежками нашого краю».

Після завершення теоретичної частини діти переносять свої враження та емоції на «полотно для творчості» під час майстер- класів. Дошкільнята та молодші школярі створюють «Кумедного їжачка з ниток та па­перу». Діти середнього шкільного віку опа­новують техніку вибійки з традиційним ук­раїнським орнаментом. Відвідувачі діляться враженням від побаченого та переносять їх на художнє полотно олівцями-пастелями.

В період зимових свят музей готує цикл за­ходів для молодших школярів, враховуючи інтереси та захоплення кожної дитини. Ми­нулого року відвідувачі, які хотіли опинитися в зимовій казці, прослухати історії про старо­винні вірування наших предків та побувати в загадковій Ісландії, відвідали інтерактивний захід «Казки зимового лісу». Співробітники музею зібрали матеріали та документальні згадки про вірування людей і перетворили їх в цікаву розповідь для даної категорії відвіду­вачів. Діти мали можливість познайомитися з українськими та скандинавськими легендами і повір’ями. Наприкінці заходу кожен учень виготовив новорічну іграшку з використаних лампочок. Піклуючись про довкілля, діти створили прикрасу на свою ялинку.

А для маленьких колекціонерів та ціни­телів старовинних речей до новорічних свят співробітники музею підготували захід «Різ­двяний вінтаж». Юні експерти розглядали старі різдвяні листівки, досліджували симво­ли на них та слухали легенди їх виникнення. Діти мали можливість побувати на виставці, де представлені як збільшені копії ретро- листівок, так і оригінали з фондів музею. Є також листівки, які бачили не всі україн­ці, адже були надруковані вони в еміграції та переправлялись підпільно. Була представле­на тут і перша українська різдвяна листівка, автор якої Ілля Рєпін. Після побаченого діти мали змогу власноруч створити листівку та передати всі свої різдвяні емоції за допомогою техніки кардмейкінгу.

Тематичні заходи користуються великою популярністю в нашому музеї. Кількість відві­дувачів таких заходів становить 70%. «Вода — це справжнє диво», «Світ, кити і ми», «Під зна­ком Купідона», «Весняний настрій в музеї», «Святкова чарівниця», «Великдень в Україні та світі», «Пташиний калейдоскоп» завжди зби­рають повні майданчики відвідувачів.

Дізнатися подробиці великодніх традицій в Україні та світі: чому гойдання на гойдалці додавало здоров’я, якими фарбами користу­вались наші предки для фарбування краша­нок, що брали з собою до церкви і що ставили на великодній стіл можна, відвідавши захід «Великдень в Україні та світі». Захід не лише знайомить дітей з українськими традиціями, які з часом починають забуватися. Звичайно ж чимало цікавих традицій і в інших країнах: звідки походить великодній кролик, ким його замінили в Австралії, як прикрашають свої будинки шведи. Цю та багато іншої інформа­ції почули наші відвідувачі під час віртуаль­ної подорожі. Усіх захопили великодні ігри з крашанками — «в котка», «в кидка».

Діти обирали на цьому заході два майстер- класи: вибійку та виготовлення великоднього кошика. На майстер-класі діти змогли долу­читися до унікального явища в українському народному мистецтві — ручної вибійки. Ви­бійка, вибиванка, мальованка, друкованиця, димка — так називали в Україні тканини з візерунком, який наносили на них узорно різьбленою і змащеною фарбою дошкою. На іншому майстер-класі діти виготовляли вели­кодній кошик та прикрашали його, проявив­ши всю творчу фантазію.

В стінах Херсонського краєзнавчого музею можна відсвяткувати подію, яка відбувається раз на рік і є чи не найголовнішим дитячим святом. В музеї дитина може відсвяткувати свій день народження з піратами. В ігровій формі ми знайомимо наших гостей з таємни­чим світом володарів морських просторів. Не­помітно діти вивчають географію та знайом­ляться з біографіями відомих піратів. На них чекає подорож з картою в цікавий і таємни­чий світ володарів морських просторів. До­торкнутися до історії тих часів допоможуть музейні експонати, які особливо цікавлять відвідувачів. Сюрпризом були захопливі ігри у стилі піратів, де діти змогли повною мірою проявити свою активність.

Пізнавальний процес у молодших шко­лярів стає більш глибоким і осмисленим завдяки збільшенню кількості відомостей, уявлень і понять, отриманих у школі.

Вони схильні до творчості і фантазування, схильні комбінувати знайомі образи, пишучи фантастичні оповідання та казки і створюючи зображення, ілюстріруючи власні фантазії.

У них висока зорова активність: вони люб­лять розглядати візуальні об’єкти, помічають багато їх характерних ознак і задають безліч питань.

Майстер-класи мають позитивний вплив і на нервову систему дітей. Адже більшість батьків робить великі надії на пізнавальні фільми та мультфільми. Але не будемо забу­вати, що так дитина не зможе повню мірою показувати та контролювати свої емоції. Ро­бота професіоналів та спілкування за цікавою справою разом зі своїми однолітками веде до позитивних показників нервової системи під­ростаючого покоління.

Під час майстер-класів засвоюється музей­на інформація, розвиваються різні психічні функції дитини: увага, мова, пам’ять, мис­лення.

Понад 5 років ми працюємо з дитячою ка­тегорією відвідувачів. Сьогодні багато родин вже є постійними відвідувачами Херсонсько­го краєзнавчого музею. Приємно спостеріга­ти, як на наших очах підростає малеча. Одне з досягнень музейних співробітників — це ба­чити, як дитячі захоплення перетворюються в справжні таланти, а в майбутньому, можливо, навіть в професії.

Звісно, зараз у планах - створення нових майстер-класів та заходів для наших малень­ких відвідувачів. Та на досягнутому праців­ники Херсонського краєзнавчого музею не збираються зупинятися. В 2016 р. було ство­рено Центр дитячого дозвілля.

Українські музеї вже мають такий досвід. Музейні дитячі центри є дуже ефективним методом для покрашення діалогу «музей-ди­тина». Такі центри створені, наприклад, в му­зеї ім. Д. І. Яворницького. Дитячий музейний центр із спеціальною композицією для різ­них вікових дитячих груп, де застосовують­ся ігрові, театралізовані заходи, комп’ютерна техніка та гуртки-студії, продовжують діяти просвітницькі багатопрофільні програми «Музей і діти», «Музей-школі» для пожвавле­ного залучення учнів до відвідування музею.

Співробітники музею працюють над тим, щоб Центр дитячого дозвілля не перетворився на розважальну кімнату, де батьки залишали б своїх дітей просто для того, щоб спокійно походити по залах, насолодитися красою ми­нулих епох та дізнатися щось нове про нав­колишнє середовище. Тому це буде Центр, де діти разом з батьками зможуть розвивати свої таланти, перетворювати дитячу невпев­неність «А чи дійсно я зможу це зробити?» у можливість творити та розвиватися. Це мож­ливість не просто сидіти вдома перед теле­візором й спостерігати за успіхами інших, а прийти до музею і впевнитись, що це весело, захопливо і цікаво.

Джерела та література

1. Музей как пространство образования: игра, диалог, культура участия / сост. Н. Копелянская, А. Щер­бакова. — М., 2012. — 176 с.
2. Борисова М. Культурно-образовательная деятель­ность музеев // Музей. — 2009. — № 5. — С. 31- 36.
3. Музейная педагогика за рубежом: работа музеев с детской аудиторией / сост. и ред. М. Ю. Юхневич. — М., 1997. — 73 с.
4. Сотников С. И. Музей в меняющемся мире (наука и практика) [Электронный ресурс] // Обсервато­рия культуры. — 2008. — Вып. 2. — Режим доступа http://museolog.rsuh.ru/person/sotnikova_ si.php
5. Емельянов Б. В. В помощь экскурсоводу. — М.: Про- физдат, 1976. — 112 с.
6. Музеи: споры о всемирном предназначении // Ку­рьер ЮНЕСКО. — 2007. — № 3.
7. Хадсон К. Влиятельные музеи. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 2001. — 194 с.