ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 15)

УДК 069.1(069.157)

О. О. Шевченко

Інтерактивна екскурсія як основа музейної комунікації

(на прикладі Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна)

В статті розглянутий досвід Художньо-меморіального музею І. Ю. Рєпіна в проведенні екскурсійної роботи з відвідувачами різних вікових категорій. Автор розглядає різноманітні форми і методи освітньої роботи музею, роблячи основний акцент на інтерактивних екскурсіях. Такі екскурсії доступні не лише для організованих груп, а й для поодиноких відвідувачів чи для родин з дітьми та є цікавим і сучасним музейним продуктом.

Ключові слова: музей, екскурсія, музейне заняття, відвідувачі, школярі, інтерактив, квест.

 

 

Сучасний музей все далі відходить від тра­диційних видів діяльності, таких як класична екскурсія чи лекція-розповідь, залишаючи їх, здебільшого, для дорослої аудиторії. Проте й у роботі з дорослими музеї переходять на но­вий рівень. На думку Є. Ковальчука, сутність і майбутнє музею в значній мірі складає процес людського спілкування і в епіцентрі музейної діяльності основною стає людина, тобто відвід­увач [5, с. 17-22]. Звісно, потрібно утримувати певний баланс, щоб не перетворити музей на майданчик суто для розваг.

Загальноприйнятим визначенням екскур­сії є таке: «Екскурсія — це одна з традиційних форм навчання в музеї. Її організація характе­ризується просторовим і часовим режимом, роз­поділом функцій у спілкуванні між музейним працівником та відвідувачами» [4, с. 125-130]. Та, незважаючи на це, все більше музеїв шука­ють нові та нетрадиційні форми взаємодії з від­відувачем. Бо, як влучно сказав Михайло Гнє- довський, «музей повинен не тільки зберігати пам'ять, але й пояснювати наш спадок наступ­ним поколінням. І кожному новому поколінню ми маємо пояснювати цей спадок інакше. Тому що світ змінюється — і питання, які ми задаємо минулому, щоразу інші. І в цей момент музей змушений бути творчим, іноваційним, яскраво і несподівано мислячим інститутом» [10]. Власне цього й прагнуть сучасні музеї.

На сьогодні все більш ефективними форма­ми комунікації в музеях стають тематичні екс­курсії, екскурсії-подорожі, екскурсії-квести.

Більшість музейних працівників вважає, що важливою умовою виконання музейно-освітніх програм є впровадження в музейне середовище інноваційних розвиваючих технологій. При ви­користанні таких образно-емоційних прийомів, як занурення в минуле, театралізація, драматур­гія, рольові ігри, відвідувач музею отримує над­звичайні емоції, бо має можливість виступати не в ролі пасивного споживача інформації, а як рів­ноправний співрозмовник, активний учасник діалогу [6, с. 230-232]. Як говориться у відомій китайській поговорці: «Розкажи мені — і я за­буду, покажи мені — і, може бути, я запам’ятаю, але залучи мене, і я зрозумію». Саме залучити відвідувача до певної музейної дії, надати мож­ливість «включити» в експозиції всі органи від­чуття й намагаються музейники. При цьому, як вважає О. А. Ярмолюк [12, с. 139-141], екскур­совод повинен володіти не лише класичними прийомами розповіді та показу, а й задіювати вербальне спілкування, акторську та анімацій- ну майстерність для кращого сприйняття теми екскурсії екскурсантами.

Не залишився в стороні від цих тенденцій і Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна (далі — Музей І. Ю. Рєпіна). Взагалі, говоря­чи про Музей І. Ю. Рєпіна, ми маємо на увазі справжній музейний комплекс, який склада­ється з трьох окремих музеїв, що працюють на правах відділів. Це Меморіальний музей І. Ю. Рєпіна, Художня галерея та Краєзнавчий музей. Така різноплановість музеїв призводить і до різних форм подачі матеріалу. Так відвідува­
чами меморіального музею та Художньої галереї здебільшого є гості міста та організовані групи дорослих, школярів та студентів з різних міст України, і в першу чергу з Харкова. Такі відвіду­вання мають за мету в досить короткий час озна­йомитися з експозицією. Тому в даному випадку здебільшого замовляються звичайні оглядові екскурсії. Хоча вже і ця категорія відвідувачів все частіше починає замовляти інтерактивні за­няття чи навіть музейні свята. Це проявляється в тому, що останнім часом величезним попитом у школярів-харків’ян користуються комбіновані екскурсії в Художній галереї, під час яких діти не тільки отримують відомості про живопис та декоративно-прикладні промисли, представлені в музеї, а й мають можливість самі розписати тарілочку, коника або дзвоник елемен­тами народного розпису, чи спробувати намалювати автопортрет або скласти натюрморт [2]. В арсеналі цього відділу також декіль­ка циклів музейних занять, таких як «Мистецькі жанри дітям: навчаємося разом з Машею» та «Абетка мис­тецтв» [7].

Зовсім інша картина з відвідуванням Краєзнав­чого музею. Основними споживачами цього музею є школярі міста Чугуєва та невеликий процент органі­зованих груп харківських школярів. Для учнів сьо­годні є абсолютно неприйнятною статична роз­повідь біля вітрин та стендів музею, бо сучасні діти з дитинства мають різноманітні гаджети, які надають змогу постійно черпати віртуальну інформацію, що супроводжується яскравою ві- зуалізацією, і просто слухати екскурсовода їм вже не цікаво. Окрім того на сьогодні музейна експозиція є досить сталою, тому, побувавши в музеї на звичайній оглядовій екскурсії, шко­лярі навряд чи прийдуть оглядати її знову. На щастя, в минуле пішли обов’язкові відвідання музею «за рознарядками», обов’язкові для шкіл свята в музейних стінах: «Прийом в піонери чи жовтенята», «Посвячення в робітники» та тому подібні, які були досить популярними за радян­ських часів. Сьогодні збільшити відвідуваність музею, застосовуючи адміністративний ресурс, неможливо та й небажано, адже у сучасних лю­дей це викличе відторгнення і заперечення.

Тому завданням і викликом для музейни- ків є створення такого музейного інтерактиву, який зміг би зацікавити дитину і змусити знову і знову приходити до музею. Саме тоді на до­помогу приходять інтерактивні екскурсії, які унеможливлюють пасивну участь екскурсантів у процесі відвідання музею, коли вони тільки слухають і дивляться, але при цьому зазвичай дуже поверхнево сприймають побачене.

Взагалі термін «інтерактивність» Вікіпедія [7] визначає, як принцип організації систе­ми, при якому мета досягається інформацій­ним обміном елементів цієї системи. Елементами інтерактивності є всі еле­менти взаємодіючої сис­теми, за допомогою яких відбувається взаємодія з іншою системою / люди­ною (користувачем). У ви­падку музейної екскурсії взаємодія відбувається між музейним співробітником, відвідувачем та музейною експозицією. Інтерактивні екскурсії дозволяють залу­чити відвідувачів в активну взаємодію з екскурсоводом, підштовхнути їх до «само­стійного» дослідження екс­понатів музею.

Така подача матеріалу значно посилює гостроту сприйняття й робить екс­курсію більш корисною з точки зору засвоєного матеріалу (хоч це і звучить дещо по-шкільному). Насправді сучасна інтерак­тивна екскурсія в музейних стінах більше схожа на чарівну казку або веселу пригоду [3].

Виходячи з цього, науковими співробітниками Музею І. Ю. Рєпіна були розроблені екскурсії, в яких відвідувачі є безпосередніми учасниками дійства. Ми зробили ставку на такі якості дітей, як допитливість і прагнення все спробувати й відчути на дотик. Так у залі найдавнішої історії міста Чугуєва «Від городища до фортеці» кожен відвідувач може відчути себе археологом і спро­бувати віднайти артефакти в імпровізованих роз­копах (при цьому не забувши здати знахідки до музейного фондосховища), пограти в стародавню гру «Креймахи», а наостанок ще й пройти своєрід­ний квест, виконавши завдання цікавого ігрового путівника, адаптованого для різних вікових груп.

Зовсім інше дійство отримують відвідува­чі Краєзнавчого музею в залі, присвяченому Другій світовій війні. По завершенні розповіді кожен має можливість скласти власними рука­ми листівку-трикутник, таку ж, яка лежить у вітрині, і забрати її з собою.

Ось уже декілька місяців у музеї працює ви­ставка «На захисті України», присвячена трагіч­ним подіям на сході нашої країни. Сприймати розповідь про ці події спокійно не можливо. Тому під час екскурсії цією виставкою відвіду­вачі можуть прийняти участь в акції «Захисти захисника» і спробувати плести справжню мас­кувальну сітку, яка після закінчення акції буде передана бійцям 92-ї Окремої механізованої бригади, що дислокується в нашому місті. Цим самим відвідувачі роблять свій внесок у справу перемоги, а усвідомлення того, що вони, мож­ливо, допомогли зберегти життя, також дозволяє їм бути причетними до сьогодення. Зазвичай участь в акції прийма­ють всі відвідувачі: від малечі до дорослих [1].

Такі екскурсії до­ступні не лише для організованих груп, а й для поодиноких відвідувачів чи для родин з дітьми, що якісно відрізняє му­зей від багатьох інших закладів, котрі «інтер- активлять» лише з ко­лективними відвідувачами. І треба відмітити, що часто й дорослі на рівні з дітьми залюбки виконують всі завдання чи «шукають скарби». Родинні відвідування музею є не тільки піз­навальними, а й зближують батьків з дітьми.

Ще одну цікаву інтерактивну екскурсію під назвою «Екскурсію веде Ілля Рєпін»створили співробітники меморіального відділу в рам­ках святкування «Ночі музеїв-2012». Яскра­ва, емоційна аудіорозповідь, побудована на спогадах самого Іллі Юхимовича, розкрила перед відвідувачами світ дитинства і юності художника. Образом великого митця було на­повнене кожне слово, кожний звук. У великій і світлій вітальні на столі парував товстун- самовар, всюди проникали аромати свіжови- печеної харківської булки, створюючи повне відчуття присутності господарів будинку [9]. Ця екскурсія так полюбилася відвідувачам меморіального будиночку, що довелося її по­вторювати ще безліч разів.

Сьогодні меморіальний музей І. Ю. Рєпіна закритий на реставрацію, в рамках якої будинку був повернутий автентичний вигляд часів про­живання в ньому самого художника. А наукові співробітники розробляють нову експозицію з урахуванням нових методів музейної комунікації.

Інколи ідеї для нового інтерактиву «підкиду- ють» реалії нашого життя. Звичайне вимкнення електрики автоматично відправляє нас у серед­ньовіччя разом з відвідувачами. Так народилася екскурсія «У світлі ліхтариків», яка потім була використана під час проведення акції «Ніч му- зеїв-2016» і користувалася шаленим попитом у гостей музею.

За окремим замовленням проводиться ар­хеологічний квест-екскурсія, який розпочи­нається на подвір’ї музею та продовжується в експозиції з поєднанням як теоретичних, так і практичних завдань. За визначенням «квест-

екскурсії - це ко­мандні ігри-екскурсії на швидкість мислен­ня і руху, під час яких команди вирішують логічні завдання, ви­конують пошук на місцевості чи в сті­нах музею, будують оптимальні маршру­ти переміщення, шу­кають оригінальні рішення і підказки» [3, с. 29-34].

Під час нашого квесту діти діляться на дві команди та для вико - нання завдань перевтілюються чи в археологів, здобуваючи артефакти в імпровізованих «архе­ологічних розкопах»; чи в первісних художни­ків, малюючи вугіллям бізонів; чи в слідопитів, шукаючи за «старовинною» картою наступні завдання; чи в ремісників, здобуваючи за допо­могою зернотерки із зерна борошно. Така ігро­ва форма дозволяє школярам отримати значно більше знань і навиків, чим урок чи класична екскурсія. А про отримані емоції годі й говорити!

Нещодавно такий археологічний квест, звіс­но адаптований для старшої вікової категорії, був проведений для змішаної (дорослі і діти) екскурсійної групи з Харкова, яка заздалегідь попрохала урізноманітнити відвідання музею. Цікаво було спостерігати, як дорослі люди з за­хватом та блиском в очах розгадували загадки та виконували завдання, відкривали так звані «капсули часу» і розкладали їх згідно з історич­ною хронологією.

Взагалі квест, як вид музейної діяльності, на­був у нашому музеї неабиякої популярності та ко­ристується чималим попитом як серед школярів міста, так і школярів Харкова та Харківської об­ласті. Так і в Художній галереї розроблений путів­ник для самостій­ного проходження маршрутів як залом живопису, так і за­лом декоративно­прикладного мистецтва. Поки дорослі з екскур­соводом проходять залами музею, діти розгадують цікаві завдання. Окрім того співробітни­ки Художньої га­лереї проводять квест «Весна іде, красу веде!», який присвячений вес­няним народним святам. Його можна замовити для родинної ком­панії, для друзів, для класу. Ця екскурсія-квест включає естафети, майстер-класи, пошукові за­вдання, хороводи і ще безліч чого.

Проте серед молодших школярів та дошкіль­нят найбільшою популярністю користуються не екскурсії, навіть і інтерактивні, а розроблені музей­ними працівни­ками всіх відділів цикли музейних занять, таких як «Оживають речі»,

«Абетка мистецтв»,

«Українські народ­ні традиції і про­мисли», «Знайоми­мось з Рєпіним»,

«Найдавніше ми­нуле краю», «Мис­тецькі жанри дітям.

Навчаємося разом з Машею» та інші [8].

Всі ці заняття включають в себе елементи гри і змагальності, а також супроводжуються мультимедійними презентаціями. Найцікавішими в цих занят­тях є ігрові моменти, бо саме під час гри дитина знайомиться з навколишнім світом та отримує необхідні навички і власний досвід. Коли ця гра проходить в музейному середовищі, то школярі мають можливість поступово отримувати нову інформацію з різних музейних напрямів, адапто­вану для їх віку. Маємо надію, що діти поступово зрозуміють, що в музеї дійсно цікаво, відчують

тягу до отриман­ня нових знань і в майбутньому бу­дуть приходити в музей без примусу дорослих, можли­во, навіть долучать до цього й своїх друзів та навіть батьків [11, с. 312­315]. Сьогодні му­зейні заняття ко­ристуються вели­ким попитом не тільки серед шко­лярів Чугуєва, а й активно просува­ються туристич­ними агенціями в школах Харкова та Харківської області.

Звісно, в статті подані далеко не всі форми музейної комунікації, що використовуються музейними співробітниками. Життя не сто­їть на місці, тому постійно з’являються якісь нові цікавинки. Так найближчим часом в Ху­дожній галереї буде презенто­ваний аудіогід залами галереї, розроблений на безкоштовній платформі izi. TRAVEL. Аудіо­гід дуже зручний елемент інтер­активну для тих відвідувачів, які надають пере­вагу індивіду­альному огляду експозиції. Для використан­ня мобільного аудіогіду в гале­реї розміщені QR-коди, а для виходу в Інтер- нет і завантаження необхідного мобільного додатку для їх зчитування вже більше року працює абсолютно безкоштовний WiFi.

У наукових співробітників нашого музею є безліч нових ідей, як зробити перебування у

музеї максимально зручним і цікавим. Не все, на жаль, залежить від нас. На сьогодні дуже важливим завданням є застосування в експози­ційній та виставковій діяльності інноваційних комп’ютерних технологій. Для цього необхідна наявність мультимедійного та комп’ютерного обладнання. Проте матеріально-технічна база нашого музею, як і більшості українських му­зеїв, є застарілою, бюджетне фінансування не-

Джерела та

1. Акція «Захисти захисника у музеї Рєпіна». Група «Музей Рєпіна», Чугуїв, 2015 [Електронний ресурс].

— Режим доступу: http://vk.com/public65890548?w=w all-65890548_ 177.

2.  «Блакитні квіти Гжелі»: майстер-клас з розпису глиня­

них тарілок [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ХММ І. Ю. Рєпіна. — Режим доступу: http://www. repin.in.ua/uk/news/golubi-kvity-gzheli-mayster-klas- z-rozpysu-glynyanyh-tarilok.

1. Верес К. О. Інноваційні технології в екскурсійному су­проводі // Сборник научных трудов SWorld. — 2014. — Вып. 2, т. 34. — С. 29- 34.
2. Вітрик І. С., Кордик Д. Ю., Коцар Л. О. Екскурсій­на робота і основи музейної педагогіки [Електро­нний ресурс] // XVIII Сумцовські читання: Музей як соціокультурний інститут в умовах інформацій­ного суспільства. — Харків: Майдан, 2012. — С. 125­130. — Режим доступу: http://museum.kh.ua/academic/ sumtsovconference/2012/article .html?n=21.
3. Ковальчук Є. Музей у сучасному світі: розробка науко­вої концепції // Волинський музейний вісник: наук. зб. Вип. 3 / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. — Луцьк, 2012. — С. 17-22.
4. Мартем'янова Н. С. До питання про умови особистісно- орієнтованої, розвиваючої освіти у музейному серед­овищі [Електронний ресурс] // 18-ті Сумцовські чи-

задовільне, існують навіть регіональні заборони на придбання найнеобхідніших технічних засо­бів, випуск друкованої продукції тощо. Звісно, все це дуже гальмує музейний прогрес. Проте і в таких, доволі складних, умовах Музей І. Ю. Рє­піна активно використовує різноманітні форми музейної комунікації та має змогу запропону­вати своїм гостям цікавий і сучасний музейний продукт.

література

тання: Музей як соціокультурний інститут в умовах інформаційного суспільства. — Харків, 2012. — Ре­жим доступу: http://museum.kh.ua/academic/sumtsov- conference/2012/article.html?n=20.

1. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії: Інтер- активність [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інтерактивність.
2. Музейні заняття [Електронний ресурс] // Офіційний сайт ХММ І. Ю. Рєпіна. — Режим доступу: http://www. repin.in.ua/uk/muzeyni-zanyattya.
3. «Ніч музеїв» пройшла в Чугуєві [Електронний ресурс] // Музейний простір України. 2012 рік. — Режим до­ступу: http://prostir.museum/ua/post/12101.

10. Сучасні тенденції в європейських музеях. Лекція Ми­хайла Ґнєдовского [Електронний ресурс] // Українська правда. - 2016. - 3 травня. — Режим доступу: http:// www.istpravda.com.ua/articles/50dab0433696b.

11.  Шевченко О. О. Цикл музейних занять «І оживають речі» як один із способів популяризації колекції та му­зейної культури // Волинський музейний вісник: наук. зб. / упоряд. А. Силюк. — Луцьк, 2015. — Вип. 7. - 552 с.

12. Ярмолюк О. А. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково- практичної конференції «Сучасні тенденції розвитку туризму». — Миколаїв: ВП «МФ КНУКІМ», 2015. —

Ч. ІІ. - 145 с.