ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 15)


Одеський історико-краєзнавчий музей в системі національно-патріотичного виховання та формування народознавчої компетенції студентів-істориків   Петрова Н. О.

    (скачать pdf)

УДК 37.09+908+930.9

Н. О. Петрова

Одеський історико-краєзнавчий музей в системі на­ціонально-патріотичного виховання та формування народознавчої компетенції студентів-істориків

(з досвіду роботи)

У статті зроблено спробу узагальнити досвід співпраці історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та Одеського історико-краєзнавчого музею у справі національно-патріо­тичного виховання та формування народознавчої компетенції студентів-істориків. Зазначено основні форми та види роботи викладачів, науковців, музейних працівників.

Ключові слова: патріотичне виховання, народознавча компетентність, музей, університет.

 

 

 

 

В сучасних умовах існування Української держави особливої актуальності набувають проблеми виховання національно свідомої мо­лоді. Важлива роль в реалізації цієї проблеми належить вищій школі, що й зазначено у Законі України «Про вищу освіту».

Події, що відбуваються в Україні, беззапере­чно засвідчують — найгостріше постає сьогодні питання, пов’язане з вихованням патріотизму та формуванням національної свідомості молодого покоління. Основним інститутом, що забезпе­чує організацію й функціонування всієї системи формування патріотичних якостей, є держава, але важливу роль в цьому процесі відіграють й освітні та культурні установи [2].

Метою даної статті є спроба підвести дея­кі підсумки співпраці історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова та Одеського історико- краєзнавчого музею в питанні національно- патріотичного виховання та формування на­родознавчої компетенції студентів-істориків. Слід зазначити, що освітньо-виховна робота музеїв вже була предметом увагу науковців, зо­крема, Г. Кожолянко досліджував цей аспект діяльності музеїв Буковини [4]. Зауважимо, що метою нашої статті не є огляд історіографічного доробку з даної проблеми, хоча наявні наукові розвідки здебільшого стосуються роботи шкіль­них музеїв або музеїв етнографічного профілю.

Питанням національно-патріотичного ви­ховання та формування народознавчої ком­петенції студентської молоді на історичному факультеті в Одеському національному універ­ситеті імені І. І. Мечникова надається пріори­тетне значення. Організація виховного процесу базується відповідно до вимог сучасного роз­витку суспільства в Україні, потреб оновлення змісту освіти, системи виховання. Розглядаючи концепцію освіти як процес розвитку творчої особи, ми впроваджуємо педагогічні технології, які б сприяли формуванню соціального сере­довища, що розвиває, навчає і виховує. Сьогодні актуальні якісно нові підходи, форми органі­зації виховної роботи, відродження її ролі як одного з найголовніших напрямків діяльності вищих навчальних закладів, професорсько- викладацького складу, студентської громад­ськості. Перебудова навчально-виховного про­цесу у вищій школі вимагає приведення в дію нових форм впливу на студента, активізації традиційних форм організаційно-виховної, культурно-освітньої роботи серед студентів у новій національній моделі вищої освіти, відпра­цювання нових методик та стилю виховання [7].

В Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова вже є певний позитивний досвід по створенню досить цілісної системи національ­ного виховання студентів, і історичний факультет має певний досвід саме в цьому напрямку робо­ти, слід зазначити, що окремі результати такого досвіду роботи оприлюднені у низці виступів на конференціях та семінарах в України та поза її межами, а також у наукових публікаціях [1; 5; 8­10]. Слід зазначити, що цей досвід містить також
достатній компонент окремих видів співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм.

Згідно з Законом України «Про музеї та му­зейну справу» музей — науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та по­пуляризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, за­лучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини [3]. Співпраця історичного факультету та музею є нагальною потребою, оскільки її відсутність унеможлив­лює підготовку фахового та компетентного історика, який здатен продовжити після на­вчання трудову діяльність в педагогічній або науковій сфері. Серед форм роботи найбільше сьогодні виділяють музейну педагогіку як над­звичайно актуальну, оскільки практичне засто­сування новітніх методів і форм роботи у фор­маті «навчальний заклад — музей» дає відчутні результати в процесі формування знань та вмінь школярів та, у нашому випадку, студентів, у їх­ньому національно-патріотичному вихованні та формуванні народознавчої компетенції [6].

Головним об’єктом музейної педагогіки часто визначають культурно-освітні аспекти музейної комунікації, тобто особливий підхід до різнома­нітних діалогових процесів, що відбуваються в музеї, а це ставить завдання участі у формуванні вільної, творчої, ініціативної особистості, здат­ної стати активним учасником діалогу. Таким чином, музейна педагогіка не тільки узагаль­нює досвід, а й прогнозує нові методики, ство­рює музейно-педагогічні програми. Завданням музейного педагога на даному етапі є розвиток здатності сприймати музейну інформацію, розу­міти мову музейної експозиції. На сьогоднішній день вітчизняний відвідувач музею далеко не завжди поважає культурну спадщину та розуміє її значення і цінність. Завдання музейного педа­гога — сформувати ціннісне ставлення до куль­турного надбання, прищепити бажання спілку­ватися з музейними цінностями. Необхідними умовами для цього є створення в музеї умов для найбільш ефективної роботи з аудиторією. Не­замінним у цьому випадку є використання но­вітніх інтерактивних технологій, популяризація музейного виховання, залучення різноманітних партнерів. Останнім часом усе більше музеїв за­проваджують практичні програми. Пояснюєть­ся це тим, що у всіх людей, незалежно від віку, виникає бажання торкнутись руками предметів, у тому числі і музейних. Таким чином людина отримує цілий букет відчуттів, може на дотик оцінити предмет, його фактуру, температуру, матеріал, форму, відчути неабияку емоційну віддачу.

Освіта і музейна справа, перебуваючи під впливом постійних швидкісних змін у суспіль­ному житті, й самі зазнають певних перетво­рень. І освітяни, і працівники музеїв мають від­повідати тим вимогам, які сучасне суспільство ставить перед системою навчання і виховання підростаючого покоління.

Музей і навчальний заклад (школа, універ­ситет, ін.) в меті своєї діяльності традиційно мають багато спільного: вони прагнуть вихо­вувати почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної науки і куль­тури; розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички, стимулювати творчу активність особистості тощо. Проте сьогодні, як свідчить досвід України, інколи, замість об’єднатися і спільно реалізовувати навчальні та виховні завдання, музеї і навчальні заклади діють паралельно в одній площині.

Обидві сторони, і музей, і навчальні заклади, зацікавлені в активних партнерських стосунках: музеї залучають нових відвідувачів, а виклада­чі (учителі, професорсько-викладацький склад внз) у використанні музейних розробок і під час занять, і в заходах виховного характеру. Отже, маємо взаємну зацікавленість у співпраці [6].

В практичній площині досвіду співпраці іс­торичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова та Одеського історико-краєзнавчого музею маємо систематичний підхід до взаємодії, який можна поділити на декілька видів та форм роботи. Слід зазначити, що своє навчання на історичному фа­культеті студент-історик починає окрім лекцій з ще деяких обов’язкових заходів. Так, вже багато років поспіль першокурсники традиційно відвідують музей з метою оглядової екскурсії. Слід зазначити, що ця форма роботи є дуже важливою, оскільки така форма адаптації першокурсників до нового навчального середовища є позитивною для вихо­вання пізнавального наукового інтересу, без яко­го неможливе успішне навчання. Під час першої зустрічі з працівниками музею студенти розумі­ють, що ця установа також може стати їх майбутнім місцем роботи, оскільки музей є одним з бажаних місць для працевлаштування істориків, і більшість з працівників є випускниками нашого факультету, що також позитивно впливає на співпрацю. Од­ним з поширених видів роботи є використання музейних колекцій для проведення занять, оскіль­ки ОІКМ має достатньо репрезентативні фонди та експозицію, що дозволяє проводити заняття для студентів-істориків майже з усіх тем, особливо регіонального характеру. Це дозволяє формувати у студента не тільки фахову компетентність та за­кріплювати фактичні знання з окремих питань історичного процесу, але й допомагає всебічно роз­вивати особистість та уміння майбутнього фахівця в галузі поєднання різноманітних форм та методів роботи. Найбільш популярними в даному виді ро­боти є проведення лекцій-екскурсій на базі музею. Традиційними стали проведення спільних захо­дів навчально-виховного характеру, так щорічно до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору та інших пам’ятних дат загальнонаціонального та ре - гіонального характеру музей спільно з науковцями університету та викладачами гімназій міста про­водить тематичні заходи (лекції-екскурсії, вистав­ки, інше). Особливо важливим в цьому процесі є те, що участь в таких заходах беруть учні шкіл та гімназій, студенти, що забезпечує взаємозв’язок «школа-університет- музей». Одеський історико - краєзнавчий музей проводить активну виставкову діяльність, і студенти-історики завжди відвіду­ють виставки. Окремою важливою та досить по­пулярною сьогодні формою роботи є проведення майстер-класів, до участі в яких залучаються не тільки студенти, але й школярі, і це допомагає формувати у відвідувачів різного вікового статусу спільні навички та компетенції, особливо народо­знавчого характеру, оскільки найбільш популяр­ними є майстер-класи з писанкарства та інших видів народного мистецтва.

Однією з основних складових системи вихо­вання молоді, як відомо, є традиційна культура. Однак в умовах міста, навіть на ранніх етапах його існування, коли міське населення фор­мується із сільських переселенців, привнесена ними традиційна культура досить інтенсивно трансформується і міська субкультура втрачає чимало властивих етнічній культурі ознак. Осо­бливо активно цей процес відбувався у містах Південної України, зокрема, в Одесі, де він, в умовах багатоетнічності, прискорювався. Чи означає це, що такий дієвий виховний чинник, як традиційна культура, не може бути задіяним у вихованні міської молоді, оскільки у містах її практично не існує? Однак навіть при стверджу­вальній відповіді на поставлене запитання дово­диться визнати, що навіть за умов використання сучасних технологій у виховному процесі адек­ватної альтернативи такому чиннику, як тра­диційна культура, немає. В цьому питанні нам допомагає експозиція відділу «Степова Укра­їна» Одеського історико-краєзнавчого музею, на базі якої не тільки проводяться заняття для студентів-істориків, але й ведеться підготовка фахівців-етнологів (Одеський національний університет є одним з небагатьох, хто здій­снює таку підготовку). На базі відділу «Степова Україна» проводяться заняття з етнологічних спецкурсів, майстер-класи, етнореконструкції. Учасники фольклорно-етнографічного колек­тиву «Джерело», який існує на історичному фа­культеті вже понад 15 років, на базі музею про­водять свої традиційні реконструкції, зокрема, обрядів зимового циклу «Маланка» та «Коза».

Сучасність вимагає від освітніх, наукових та культурних установ співпраці з медійними засо­бами поширення інформації. Історичний факуль­тет має досвід створення фільмів-реконструкцій народознавчого характеру (серія «Джерела») [8], деякі з фільмів цього народознавчого циклу були створені з залученням науковців історичного фа­культету в експозиції відділу «Степова Україна», на базі якого проводились зйомки (фільми про традиційне ткацтво українців, календарні свята болгар Буджака та інші). Досвід проведення за­нять на базі відділу також став при нагоді під час участі однієї з студенток факультету в програмі «Міняю жінку», проведення лекції в музеї дозво­лило наочно показати спільність та відмінність культур нашій гості з Фіджі, яка за умовами об­міну прибула в Одесу на навчання.

На історичному факультеті Одеського націо­нального університету імені І. І. Мечникова про­блемі національно-патріотичного виховання та формування народознавчої компетенції студентів-істориків приділяється особлива увага. Ведеться пошук оптимальних форм ро­боти, змісту заходів, що проводяться. Перевага надається насамперед тим, що дають реальний результат за порівняно короткий час, який мож­на проаналізувати, дати відповідну оцінку. Ми маємо можливість організовувати національно- патріотичне виховання та формування наро­дознавчої компетенції студентської молоді з досягненням певних результатів у найближчій перспективі. Для цього максимально викорис­товується специфіка фахового кваліфікаційного профілю факультету, організація і проведення виховної роботи здійснюється з залученням кон­кретних програм, проектів, які передбачають ви­конання реальних завдань і дають можливість з’ясування їх впливу на формування морально- етичних якостей, національної свідомості тощо [10]. В цьому питанні досвід співпраці з Одеським історико-краєзнавчим музеєм є багатогранним та позитивним, але ще не всі можливості музей­ної педагогіки нами використані, що стане на­шим подальшим завданням в майбутній роботі.

Високий фаховий рівень та компетентність колективу музею підтверджуються також спів­працею в галузі проведення міжнародних на­укових конференцій (історичних, етнографіч­них, музеєзнавчих). Учасниками конференцій є провідні фахівці різних галузей історичної та етнологічної науки, музеєзнавці, педагоги, що дозволяє провести конструктивний обмін дум­ками та розробити нові методики роботи. На базі музею проводяться численні наукові зустрі­чі, презентації нових наукових видань з залу­ченням широкої громадськості та студентства.

Слід зазначити, що ще одним компонентом та видом співпраці є те, що на базі музею про­водяться навчальні практики студентів, зокре­ма, музейна практика, за науково-практичним напрямком переважно під час проходження практики студентами накопичується комплекс навичок майбутнього науковця та музейного працівника. Також, зазначимо, що, згідно з су­часними вимогами до навчальних програм необ­хідною умовою для успішного викладання на­вчальних дисциплін є співпраця з установами,

Джерела та

  1. Горчакова О. А. Виховний потенціал етнопедагогічно- го досвіду у формуванні морально-етичних цінностей сучасної молоді: тендерний аспект / О. А. Горчакова,

В.  Г. Кушнір, Н. О. Петрова // Науковий вісник Пів­денноукраїнського державного педагогічного універ­ситету ім. К. Д. Ушинського: збірник наукових праць. Спеціальний випуск: Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи. - Одеса: ПдПу ім. К. Д. Ушинського, 2005. - С. 229- 233.

  1. Довідка «Про стан національно-патріотичного вихо­вання учнівської молоді та розвиток музейної справи в загальноосвітніх навчальних закладах» [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: roippo.org.ua/upload/ iblock/097/ozarchuk-t.m.-rol%60-shkil (02.06.2016).
  2. Закон України «Про музеї та музейну справу» [Елек­тронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%Dl%80/page (02.06.2016).
  3. Кожолянко Г. Дослідницька та освітньо-виховна ро­бота етнографічних музеїв Буковини /Георгій Кожо­лянко// Одеські етнографічні читання. Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні особливості: збірка наукових праць. - Одеса: оНу, 2014. - С. 167- 178.
  4. Кушнір В. Г. Традиційна культура українців у системі виховання міської молоді / В. Г. Кушнір, Н. О. Петрова

які додатково в якості інформаційного ресур­су забезпечують процес навчання, і Одеський історико-краєзнавчий музей є однією з установ, яка офіційно зазначається в навчальних про­грамах викладачів історичного факультету.

Отже, репрезентовані окремі аспекти до­свіду співпраці історичного факультету ОНУ імені І. І. Мечникова та Одеського історико- краєзнавчого музею в питанні національно- патріотичного виховання та формування на­родознавчої компетенції студентської молоді дають підстави позитивно оцінити резуль­тати освітньо-виховної, науково-дослідної, фондової, видавничої, пам’яткоохоронної та експозиційної співпраці з використанням ресурсів музею. Досвід співпраці видається ефективним і доцільним щодо впровадження у виховний процес освітніх закладів міста, дозво­лимо собі висловити сподівання на подальшу спільну діяльність університету та музею.

література

// Етнокультурні процеси в українському урбанізова- ному середовищі ХХ століття: збірник науково-тео­ретичних статей. Вип. 2. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. - С. 40- 44.

  1. Музей і школа: перспективи співпраці [Електрон­ний ресурс]. - Режим доступу: http://ukped.com/ skarbnichka/1010-.html (02.06.2016).
  2. Навчальний посібник з організації виховної роботи в ОНУ ім. І. І. Мечникова. - Одеса: Астропринт, 2003. -

С. 7- 14.

  1. Петрова Н. Українознавчий компонент у сучасній культурі міста (з досвіду співпраці з одеськими теле- радіокомпаніями) // Українознавство. - Київ, 2013, № 1(46). - С. 102- 105.
  2. Петрова Н. О. Виховання національно свідомої мо­лоді у вищому навчальному закладі / Н. О. Петрова // Інтелігенція і влада: матеріали Четвертої Всеукраїн­ської наукової конференції. 20- 21 березня 2006 року, м. Одеса. - Одеса: Астропринт, 2006. - С. 149- 157.

10.  Петрова Н. О. Формування народознавчої компе­тентності особистості у виховному процесі сучасно­го вищого навчального закладу (з досвіду роботи) / Н. О. Петрова // Вісник Прикарпатського універси­тету. Педагогіка. 2007. - Івано-Франківськ, 2007. - Випуск XIII-XIV. - С. 123- 129.

 

 

 

The Odessa Regional History Museum as a part of system for national-patriotic education and teaching of ethnol­ogy to the history students (based on the work experience)

N. Petrova

The article attempts to summarize the historical experience of cooperation between the History faculty of the Odessa I. I. Mechnikov National University and the Odessa Regional History Museum for national-patriotic education and teaching of ethnology to the history students. The article presents the forms and work methods of professors, researchers, museum staff.

Keywords: patriotic education, teaching of ethnology, museum, university.