ВІСНИК Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 15)

УДК 069.1

Є. М. Запоточний

Музей як елемент суспільного простору міста. Актуальність розвитку комунікативної функції музею

Стаття розповідає про необхідність розвитку комунікативної функції музею в сучасній ситуації. Одним з напрямків розвитку цієї функції є інтеграція музейної діяльності в публічне середовище міста і активна участь музейних закладів в організації загальноміських проектів по формуванню громадських просторів міста. Музей повинен стати одним з активних елементів суспільного середовища міста. Стаття адресована організаторам музейної справи та міським менеджерам.

Ключові слова: публічне середовище, суспільний простір, комунікативна функція музею, креативна індустрія.

Модель класичного музею

Музей виник як зібрання предметів мисте­цтва, документів і артефактів минулого. Збе­реження та поповнення предметів в колекціях традиційно розуміється як основне завдання музею, як те, без чого музей не може існувати. Демонстрація музейних предметів шляхом фор­мування експозицій є найпоширенішою фор­мою представлення музею широкому загалу і є другим завданням музею, що полягає в популя­ризації певних ідей (ідеології) за допомогою му­зейних експозицій. Крім того, в музеї зазвичай ведеться дослідницька робота, що орієнтована на тематику музею і використовує матеріал його колекції.

Таким чином, ми розрізнили три основні складові функціональні елементи класичного музею — зібрання, експонування і дослідження. Їм відповідають три види діяльності: 1. Збиран­ня, зберігання, облік і систематизація. 2. Фор­мування експозицій постійних і тимчасових.

3.  Дослідницька діяльність, яка виробляє, на матеріалі колекцій предметів, знання про той чи інший аспект життя суспільсва. Так, приблиз­но, побудований нині класичний музей і за цим принципом організовано переважну кількість існуючих в Ураїні музейних установ.

Недоліки класичної моделі музею в нинішній ситуації

Недоліки даної системи виявляють себе в низькій відвідуваності музейних закладів. Спроби залучити публіку в музеї часто вияв­ляються малоефективними. А музей, хоч і не театр, що не можливій без публіки, але все-таки публічний заклад, і наявність відвідувачів, пу­бліки, є невід’ємним проявом його діяльності. Виникає питання про саме існування (а дехто каже про виживання) музею як громадського інституту. Ми не можемо відмовитися від му­зею в силу нашої системи цінностей і суспільних ідеалів. Складається непроста ситуація, коли утримання музею є дуже обтяжливою справою, і ми бачимо, що, будучи при цьому суспільно зна­чущим, музей не може повноцінно функціону­вати. Виникає питання, як будувати діяльність музею так, щоб він виконував свою суспільну функцію, не відчуваючи гостру потребу в необ­хідних для його діяльності ресурсах.

Зазвичай, джерелами фінансування музею є державний чи муніципальний бюджет, до­бровільні пожертвування громадян і бізнес- структур і надходження від відвідувачів музею. Вони виявляються все більш мізерними, що, в кінцевому підсумку, відбивається на якості му­зею, втраті його привабливості для відвідувачів, моральному та фізичному зносі його матері­альної частини, втраті актуальності, низькому рівня заробітної плати музейних працівників. Спроби активізувати дані джерела часто вияв­ляються малоефективними.

Переорієнтація діяльності музею

Нам видається, що найбільш вірним шля­хом розвитку музею в нинішній ситуації є пе­реведення його на новий якісний рівень, що вимагає, перш за все, зміни музейної концепції з закритої на активну і відкриту, комунікативну.

А це, у свою чергу, потребує дещо іншого про­фесіоналізму музейних працівників. На це звер­тає увагу автор статті [2, с. 2]: «Современный музей независимо от жанровой принадлежнос­ти и правового статуса может стать ключевым элементом городской и региональной среды, что подразумевает существенные управленческие, художественные и социальные сдвиги в профес­сионализме музейного сообщества».

Концепція відкритого музею набуває все більшого значення, і ми можемо спостерігати таке прагнення до відкритості в організації різних заходів, де відвідувачам музею пропо­нується не тільки розглядання експонатів, але і більш активні сценарії залучення учасників музейного життя в процес пізнання і творчості.

Різні масові заходи, що організуються музей­ними працівниками - фестивалі, конференції, заходи з елементами гри, організація акцій в дусі сучасного мистецтва, концертів, театралізова­них вистав і т.п., — свідчать про прагнення уріз­номанітнити репертуар музею, щоб залучити більше відвідувачів, охопити якомога ширший спектр соціальних груп і культурних спільнот, задовольняючи їх вимогам і культурним запи­там. Така тенденція видається нам актуальною і її необхідно діяльно підтримувати. Але дані прояви активності музейних працівників, все- таки є нині фрагментарними і несистемними, що знижує їх ефективність.

Нам видається, що дана системна робота по­винна вестися в рамках комунікативної кон­цепції музею та будуватися на тій підставі, що музей є активним елементом суспільного просто­ру і найважливішим фактором підвищення при­вабливості і змістовності публічного середовища міста, в якому він знаходиться і який формує. Таким чином, згідно з цією концепцією, му­зей повинен стати одним з ядер соціального та культурного середовища міста, місцем, де гене­руються нові сучасні види діяльності, спрямо­вані на розвиток людини і людських відносин, і збагачення змісту самого міського суспільно­го життя. Таким чином, класична структура музею повинна бути доповнена, крім колекції, експозиції і дослідження, ще й розвиненою функцією суспільної комунікації, що здійсню­ється в більш широких рамках, що виходять за межі тільки лише музейного життя. Існую­чі нині в складі музею відділи масової роботи зазвичай зосереджують свою діяльність на за­лучення відвідувачів до суто музейних заходів з занадто академічною тематикою — виставок, лекцій, офіційних заходів і є як би додатком до існуючої колекції.

У нашому уявленні колекція, якщо керувати­ся комунікативною концепцією музею, служить матеріалом для комунікації, а не самоціллю. Іншими словами, музейний предмет, стаючи експонатом, повинен не просто фізично існу­вати в експозиційному просторі, але і нести на собі комунікаційне навантаження, формуючи в культурному середовищі ті значення, символи, візуальні образи, осмислюючи які культурне співтовариство створює і солідаризується на­вколо спільних цінностей і формує більш ши­рокий культурний простір, в тому числі і пу­блічний простір даного конкретного міста, який не може існувати тільки у фізичному вимірі, а й має символічні орієнтири, які створюються діяльністю історичної реконструкції, з викорис­танням засобів образотворчого (в тому числі й експозиційного) мистецтва.

Що потрібно робити, щоб в музеї з’явилася розвинена функція комунікації.

1. Музей повинен стати майданчиком, на якому дискутуються загальноміські проблеми життя, але в аспекті культури і з урахуванням специфіки і можливостей даного музею. Такий майданчик може бути оформлений, як загально­міський клуб, гурток чи студія.
2. Музей повинен виступати ініціатором і організатором загальноміських проектів щодо окультурення міського середовища, викорис­товуючи свій культурний потенціал як капітал.

3.  Сама будівля і місце розташування музею повинно бути активним елементом візуального та інформаційного середовища міста. Для цього сам музей повинен бути візуально привабливим, формувати навколо себе особливе середовище, іншими словами, той простір, який займає му­зей в місті, повинен стати візуально, семантично більш активним елементом міського простору, одним з його акцентів і домінант.

4.  Музей повинен бути присутнім і позначати себе в інформаційному та візуальному середови­щі міста не тільки у вигляді афіш, але і в різних знакових і символічних елементах, можливо, і творах монументального мистецтва, друкова­ної продукції, в рекламних листівках різних публічних закладів і, звичайно ж, в просторі Інтернету. Іншими словами, він повинен прони­зувати публічний простір міста і бути повсюдно присутній в ньому, збагачуючи зміст міського громадського середовища.

5.  Внаслідок того, що музей стає активним елементом міського громадського середовища завдяки розвитку своєї комунікативної функції, підвищується його привабливість не тільки для відвідувачів експозицій музею, а й активних і освічених груп городян, і також для комерцій­них структур, як знак, добре знайомий образ і символ, на якому можуть бути сформовані можливі комерційні та соціальні бренди. Таким чином, музей може набути заможних і успіш­них партнерів, які можуть надавати фінансове сприяння в розвитку матеріальної інфраструк­тури музею.

Висновки

Активне включення музею в якості елемента суспільного середовища міста в міський гро­мадський простір формує той безцінний капі­тал, який може бути конвертований в цінності міста, його простору, а також в розвиток мате­ріальної бази музею, його модернізацію. Це в підсумку робить його ще більш привабливим для активної частини міської громади, осо­бливо молоді. Музей, таким чином, стає базою для організації підприємств креативної індустрії,

поєднуючи при цьому переваги класичного му­зею і сучасних методів діяльності, пов’язаної з організацією різних форм суспільної комуніка­ції. Ми стверджуємо, користуючись ринковою термінологією, що нині музей є недооціненим і його матеріальний та технологічний стан не відповідає сучасним технологічним і гумані­тарних стандартам. Тому треба приділити увагу розробці маркетингових стратегій [1, с. 1] та культурного й комунікативного менеджмен­ту, завдяки яким музей може відновити ба­ланс між своїм культурним значенням і його справжньою цінністю. Одним з напрямків та­кого менеджменту є активне проникнення та інтеграція в суспільній простір міста, де він розташований.

Джерела та література

1. Руденко М. Сутність музейного маркетингу як складо­вої туристичної галузі [Електронний ресурс] // ЧТЕІ КНТЕУ. — 2011. — Режим доступу до ресурсу: http:// tourlib.net/statti_ ukr/rudenko.htm.
2. Щербакова Е. В. Коммуникационные технологии в инновационной практике музейной деятельности

[Електронний ресурс] // В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и культуроло­гии. — Режим доступу до ресурсу: http://cyberleninka. ru/article/n/kommunikats ion nye-t eh nolog ii-v- innovatsionnoy-praktike-muzeynoy-deyatelnosti