У своїй книзі "Дивізіон відкриває вогонь" колишній командир 42-го окремого артдивізіону, до складу якого входила 411-а батарея, О.І. Денненбург написав: "В Одесі, там, де розташовувалася колись 411-а батарея, є пам'ятний меморіал оборони. І тут ви можете зустріти спокійну, убілену сивиною літню людину. Це капітан І.М. Нікітенко. Він пройшов війну, жахи полону, повернувся до міста, яке героїчно захищала у сорок першому його 411-та батарея. І тепер він робить все, щоб пам'ять про полеглих бойових товаришів, пам'ять про ті грізні роки, пам'ять про подвиг народу, про подвиг армії і флоту стукалася в молоді серця". Ці слова найкращим чином характеризують Івана Миколайовича Нікітенка (1908-1987) - стійку і хоробру людину, одного з засновників та першого керівника відомого в Одесі та за її межами військового меморіалу.
    Він народився на Полтавщині. У 1931 р. вступив до Севастопольського військово-морського училища. Після закінчення училища, у 1934 р. Івана Никитенка було призначено заступником з інженерних питань командира 411-ї батареї берегової оборони Одеси, а у 1941 р. - командиром цієї батареї.
    Під його командуванням 411-а батарея прославилася точним вогнем у 73-денній обороні Одеси 1941 р. і нанесла наступаючим румунським військам великі втрати, зриваючи ворожі атаки та підготовку до широкомасштабного наступу. Щоденні стрільби велись з ранку 5 серпня до 16 жовтня 1941 р., знищуючи ворога у всіх трьох секторах оборони.
    За наказом командування, артилеристи підірвали батарею і одними з останніх покинули Одесу, щоб знову зустрітися з противником у 250-денній обороні Севастополя, під час якої Іван Миколайович командував 702-ю та 712-ю береговими батареями. В липні 1942 р., втративши свідомість від контузії, він потрапив у полон, відбував каторжні роботи на території Австрії. На початку лютого 1945 р. військовополонених звільнили американські вояки, які передали І.М. Нікітенка представникам СРСР.
    Після з'ясування обставин полону, його було реабілітовано, нагороджено медалями "За оборону Одессы" та "За оборону Севастополя". У грудні 1945 р. І.М. Нікітенко влаштувався на роботу заступником начальника військторгу Одеської військово-морської бази. На початку 1970-х рр., він працював заступником з постачання директора "Холодмашу", одночасно керуючи Радою ветеранів війни на цьому підприємстві. Саме ветерани звернулися до народних депутатів Одеської області, з проханням створити на території колишньої батареї меморіальний комплекс.
    У 1971 р. територія колишньої батареї, з фортифікаційними спорудами, була взята під державну охорону, як пам'ятник історії, а 9 травня 1975 р. відбулося урочисте відкриття музейного комплексу, першим завідувачем якого став Іван Миколайович, зустрічаючи гостей у формі офіцера ВМФ.
    Саме у цей час у І.М. Нікітенка різко погіршав стан здоров'я, причиною чого стали важка контузія та страждання у полоні. Незважаючи на хворобу, Іван Миколайович віддав останні роки свого життя розвитку Меморіалу.
    Виставка побудована на унікальних фотографіях, що зберігаються у родині командира легендарної батареї та матеріалах із зібрання Одеського історико-краєзнавчого музею, і розповідає про нелегкий, але гідно пройдений життєвий шлях українця, офіцера, патріота, мужньої і скромної людини.

Відкриття виставки "Командир легендарної батареї": 7 травня 2017 р., о 12.00, за адресою: вул. Дача Ковалевського, 150,
Меморіал героїчної оборони Одеси (філія Одеського історико-краєзнавчого музею).
Експонування виставки: з 7 травня по 8 червня 2017 р., щоденно з 10.00 до 17.30, вихідні дні: понеділок, п'ятниця.
Довідки за тел.: 746-72-29; 726-26-08.