Виставка присвячена 200-річчю Великого Кобзаря, та приурочена до Дня Українського козацтва - Покрова Пресвятої Богородиці. На ній представлені артефакти козацької доби: предмети озброєння та військового спорядження, побутові речі, документи ХVI - ХVIІІ ст., також живопис та графіка, картографічні матеріали, друковані видання ХVI - ХХ ст., зокрема, віршів та листування Т. Шевченка, репродукції його малюнків, з музейного та приватних зібрань.
    З 1830-х рр. та до останніх днів життя Т.Г. Шевченко був відданий темі українського козацтва. Це один із головних напрямів його творчості, який простежується у більшості віршів Великого Кобзаря. Найбільш відомі поезії Тараса Григоровича, повністю присвячені героїзму і трагедії українського козацтва ("Тарасова ніч" (1838), "Іван Підкова" (1839), "Гайдамаки" (1841), "Гамалія" (1842), "Невольник" (1845/1858), "Чернець" (1847)), та інші. В них, ніби оживають улюблені народні герої - реальні особистості та узагальнюючі образи - запорожці та гайдамаки: захисники знедолених, визволителі бранців, безстрашні воїни, суворі і шляхетні, та їх ватажки-отамани.
    Оспівуючи переможну озброєну народну самоорганізацію поет і митець робить наголос на величі гетьманської держави, як вищого прояву козацької демократії, що відкривав для України історичні перспективи. Він славить українських гетьманів за звитяжну волелюбність і досягнення фактичної незалежності і гнівно і гірко докоряє їм за втрачену можливість суверенітету, за надмірну довірливість до іноземних доброхотів ("Чигирине, Чигирине…" (1844), "Великий льох" (1845), "І мертвим і живим…" (1845), "Іржавець" (1847), "Заступила Чорна хмара" (1848), "Якби то ти, Богдане п'яний…." (1859)).
    Саме занепадом Гетьманщини і втратою державності пояснює Шевченко безвихідну лють повстань ХVІІІ ст. Маючи високу освіту, добре знаючись на старожитностях, він реалістично показує гайдамаччину, але віддзеркалює у своїй творчості народне ставлення до оборонців українства і православ'я. Звідси і його мистецький, дослідницький і соціальний конфлікт з А. Скальковським - видатним офіційним істориком козаччини ("Холодний Яр" (1845)).
    У своїх віршах, малюнках, поясненнях до них, передмовах, рядках листування, Великий Кобзар гостро ставив питання про збереження пам'яток козацької доби, як невід'ємної частки культурної спадщини українського народу, природно-історичного ландшафту України. (Зокрема у віршах "Тарасова ніч" (1838), "Думи мої, думи мої…" (1839), "До Основ'яненка" (1839), "Розрита могила" (1843),"Стоїть в селі Субботові" (1845)).
    Всі Шевченкознавці сходяться на тому, що "Кобзар" є зверненням до нащадків. Тож і Шевченкове ставлення до козацької доби, її артефактів, неодмінно відгукнеться у серцях тих, хто виборює незалежність та відстоює ідеали українства у наші дні.

Відкриття виставки "От де, люде, наша Слава..!": 14 жовтня 2014 р., о 14.00, за адресою: вул. Гаванна, 4.
Експонування виставки: з 14 жовтня по 14 листопада 2014 р., щоденно, з 10.00 до 17.00, вихідний день - п'ятниця.
Телефон для довідок: (048) 726-26-08, 722-84-90.